соціальні мережі

Розглянуто основні формати інтернет-реклами, що використовуються в сучасному цифровому маркетингу. Проаналізовано характеристики банерної, контекстної, відеореклами, нативної реклами, реклами в соціальних мережах та реклами в мобільних застосунках. Визначено переваги та недоліки кожного формату з огляду на специфіку цільової аудиторії, платформи розміщення та маркетингових цілей рекламодавця. Представлено порівняльну таблицю ключових показників ефективності різних форматів інтернет-реклами.

У статті розглянуто неправдиву інформацію в цифрових медіа як соціотехнічне явище, що формується на перетині змістових викривлень, інтенцій продуцентів і мережево-платформних механізмів поширення. З огляду на розмитість повсякденного вжитку термінів “fake” та “fake news” здійснено поняттєве розмежування споріднених із ними феноменів і критично проаналізовано тенденцію універсалізувати ці концепти для різних типів неправдивості.

Розглянуто сучасний стан та специфіку цифрового маркетингу в діяльності підприємств B2B та B2C. Особливу увагу приділено аналізу значення соціальних мереж як ключового інструмента маркетингових комунікацій. Виокремлено особливості застосування Facebook, LinkedIn та Instagram для зміцнення бренду та розширення клієнтської бази. Проведено SWOT-аналіз для визначення перспектив розвитку онлайн-маркетингу. Крім того, автор окреслює основні тренди у сфері соціальних мереж, які матимуть найбільший вплив на роботу маркетологів у 2026–2027 роках у контексті розвитку цифрових технологій.

Розроблено метод виявлення джерел дезінформації та неавтентичної поведінки користувачів чатів у соціальних мережах. Розроблена модель базується на аналізі текстової інформації з використанням сучасних алгоритмів машинного навчання, зокрема класифікаторів (SVM, наївний Байес, дерева рішень тощо) та кластеризаційних методів для виявлення структурних зв’язків між новинами та користувачами. Значна увага приділяється збиранню і балансуванню датасетів, а також візуалізації мереж для оцінки поширення фейкових новин.

Досліджено соціальнокомунікаційні аспекти застосування New Games Journalism (NGJ) у кіберспортивній реальності, зокрема в українському медіапросторі. Особливу увагу приділено аналізу інформаційних потреб аудиторії, що ґрунтується на результатах опитування користувачів української кіберспортивної платформи Players. Виявлено, що ключовими факторами, які впливають на популярність кіберспортивних медіа, є оперативність подання контенту, рівень аналітики, а також безпосередня присутність журналістів на турнірах.

Досліджено феномен українських мемів як елемент інформаційного простору та суспільного дискурсу. Зокрема, автори аналізують роль мемів у формуванні громадської думки, їхній вплив на соціальні настрої та здатність бути інструментом інформаційної боротьби. Автори аналізують еволюцію мемів від розважального контенту до серйозного соціокультурного явища, що має значний потенціал у політичному дискурсі. Окрема увага приділяється політичним мемам, що стають реакцією суспільства на події в Україні та світі. Висвітлено еволюцію мемів від розважального контенту до засобу комунікації та впливу.

Реклама є важливою складовою частиною для фінансового добробуту масмедіа. Тому редакції постійно намагаються залучати багато реклами і рекламодавців. Нині популярною платформою для розміщення та просування рекламних повідомлень масмедіа є фейсбук.

Масмедіа активно працюють в соціальних мережах, мають там велику аудиторію. Таким способом їхні офіційні сторінки на соціальних платформах є перспективними і ефективними для платного просування не лише своїх медіатоварів та послуг, а й рекламодавців. І такий метод реклами дає додаткові фінансові доходи для масмедіа.

Досліджено феномен лідерів думок серед української молоді в умовах цифрової трансформації та зростання ролі соціальних мереж. На основі теорії двоетапної комунікації проаналізовано вплив блогерів та лідерів думок на споживчі вподобання, поведінку та прийняття рішень молоддю. Опитування студентів молоді віком 18−25 рр. засвідчило, що ця вікова страта частково орієнтується на медійні авторитети, надаючи перевагу харизматичним, чесним, впевненим і відкритим особистостям. Визначено який тип контенту більше цікавить молодих людей чоловічої та жіночої статі.

У статті проаналізовано вплив соціального інтелекту людини на схильність до продуктивного використання сучасних цифрових технологій, зокрема соціальних медіа. Досліджено середній час перебування людини у соціальних мережах, відсоток використання цих платформ для вирішення робочих завдань та бажання додатково розвивати свої digital-skills, тобто цифрові навички. Встановлено, що соціальний інтелект достовірно впливає (p≤0,001***) на прагнення людини до продуктивного використання соціальних мереж, пов’язаний (p≤0,05*) із бажанням додаткового розвитку навичок комунікації в інтернет просторі.

Запропоновано новий підхід до формування аудиторії веб-форуму за допомогою технічних засобів, які надають користувачам мережі Інтернет соціальні мережі. Запропонований підхід дає змогу збільшувати кількісні та якісні характеристики аудиторії веб-форуму та може використовуватися в завданнях покращання позицій веб- форуму в глобальній інформаційній системі World Wide Web.