1. SMEU
  2. Всі випуски
  3. Випуск 4, Номер 1, 2022
  4. Онлайнфандрайзинг як основний інноваційний інструмент неприбуткових організацій

Онлайнфандрайзинг як основний інноваційний інструмент неприбуткових організацій

SMEU.
2022;
Випуск 4, Номер 1
: cc. 200 - 205
https://doi.org/10.23939/smeu2022.01.200
Автори:
  1. І. І. Білик
1
Національний університет «Львівська політехніка»

В статті досліджується динаміка розвитку онлайнфандрайзингу в українських неприбуткових організаціях, аналізуються його інструменти та особливості, описуються основні тенденції використання онлайнтехнологій, досліджено нові формати, можливості, ефективні інструменти розвитку неприбуткового сектору та визначено процеси, що необхідні для ефективного функціонування неприбуткової організації в умовах цифровізації, що пов’язані з переходом в онлайнформат. Проаналізовано світовий досвід різноманітних моделей щодо застосування та використання онлайнтехнологій.

неприбуткові організації
онлайнфандрайзинг
цифровізація
інструменти фандрайзингу
вебсайт
соціальні медіа
електронні розсилки
онлайнакції
  1. Bortree D. S., Seltzer T. (2009). Dialogic strategies and outcomes: An analysis of environmental advocacy groups’ Facebook profiles. Public relations review. Vol. 35. No. 3. P. 317–319. URL: https://pennstate.pure. elsevier. com/en/publications/dialogic-strategies-and-outcomes-an-analysis-of-environmental-adv   (дата   звернення   15.01.2022).
  2. Waters R. D., Jamal J. Y. (2011). Tweet, tweet, tweet: A content analysis of nonprofit organizations’ Twitter up- dates. Public Relations Review. Vol. 37. No. 3. P. 321–324.URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/ abs/pii/S0363811111000361?via %3Dihub (дата звернення 17.01.2022).
  3. Lovejoy K., Saxton G. D. (2012). Information, community, and action: how nonprofit organizations use social media. Journal of Computer‐Mediated Communication. Vol.17.No. 3. P. 337–353. URL: https://onlinelibrary. wiley.com/doi/10.1111/j.1083-6101.2012.01576.x (дата звернення 19.01.2022).
  4. Pinho J. C., Macedo I. M. (2008). The driving forces of internet adoption: An empirical examination from the Por- tuguese non-profit sector. EuroMed Journal of Business. Vol. 3. No. 3. P. 305–319. URL: https://www.researchgate. net/publication/235277796_The_driving_forces_of_internet_adoption_An_empirical_examination_from_the_Portugu ese_non-profit_sector (дата звернення 17.01.2022).
  5. Zorn T. E., Flanagin A. J., Shoham M. D. (2011). Institutional and noninstitutional influences on information and communication technology adoption and use among nonprofit organizations. Human Communication Research. Vol. 37. No. 1. P. 1–33. URL: https://academic.oup.com/hcr/article-abstract/37/1/1/4107467?redirectedF... (дата звернення 21.01.2022).
  6. Nah S., Saxton G. D. (2013). Modeling the adoption and use of social media by nonprofit organizations. New Media & Society. Vol. 15. No. 2. P. 294–313. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/ 1461444812452411 (дата звернення 16.01.2022).
  7. Clobal NGO Technology Report (2019). URL: https://www.funraise.org/techreport/on-demand (дата звер- нення: 15.01.2021).
  8. Офіційний сайт навчально-реабілітаційного центру «Джерело». URL: https://dzherelocentre.org.ua/ (дата звернення 25.01.2022).
  9. Офіційний  сайт  БФ  “Щаслива  дитина”.  URL:  https://deti.zp.ua/a.php?n=508608  (дата  звернення 25.01.2022).
  10. Листи щастя: як розсилка впливає на громадську комунікацію. URL: https://www.prostir.ua/ ?li- brary=lysty-schastya-yak-rozsylka-vplyvaje-na-hromadsku-komunikatsiyu (дата звернення 27.01.2022).