Динаміка седиментації в межах південно-західного схилу Східноєвропейської платформи у силурі-ранньому девоні

Метою даної роботи є вивчення карбонатно-глинистого комплексу осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) південно-західного схилу Східноєвропейської платформи, формування якого стало результатом єдиного циклу геодинамічних та седиментаційних подій в літологічному літописі південної континентальної окраїни Балтики. Методика включає у себе кореляцію геофізичних досліджень свердловин, літологічне та геохімічне вивчення кернового матеріалу та петрографічний аналіз порід. Одержані результати використані для встановлення закономірностей зміни речовинного складу досліджених нашарувань у часі й просторі з метою з’ясування динаміки розвитку басейну континентальної окраїни південно-західного схилу Східноєвропейської платформи у силурі-ранньому девоні. Результати. Встановлено, що формування карбонатно-глинистої товщі являє собою єдиний седиментаційний цикл і стало результатом комплексу геодинамічних, седиментаційних та палеокліматичних подій, які мали місце на південній континентальній окраїні Балтики. Для силурійського часу був характерний інтенсивний розвиток бентосних організмів та формування рифових побудов в проксимальній частині басейну і глинисто-карбонатних мулів, збагачених розсіяною органічною речовиною, в його дистальній частині. У ранньому девоні карбонатна біогенна седиментація продовжувалась у межах всього басейну. Максимальний вміст карбонатів (80–98%) фіксує існування в седиментаційному літописі басейну  рифових побудов. Нижчі значення вмісту карбонатів  характерні для мергелів (40–55%) та біодетритових вапняків (56–75%), які складають основну частину розрізу силуру. У розрізі локхівського ярусу девону рифові побудови відсутні, а вміст карбонату кальцію у породах змінюється від 45 до 83%. Вміст СаСО3 в аргілітах та вапнистих аргілітах силуру складає від 5 до 15%. Наукова новизна. Застосований комплекс літологічних, геохімічних, геолого-геофізичних та палеогеографічних досліджень дозволив вивчити динаміку розвитку дослідженого осадового басейну у силурі-ранньому девоні з оцінкою можливості участі цих нашарувань у генерації нафтових і газових вуглеводнів. Практична значущість. Одержані результати показують, що карбонатно-глинистий комплекс осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) дослідженого регіону може розглядатися, як окрема нафтогазова система, що включає материнські породи, породи-колектори і можливі традиційні і нетрадиційні поклади нафти і газу.