Пріоритезація міського громадського транспорту є актуальним завданням в міській транспортній системі, яка у більшості міст перевантажена рухом. Постійне зростання інтенсивності руху та потреб у пересуванні міських мешканців ставить перед органами місцевого самоврядування низку завдань, які доволі складно розв’язати, особливо у містах зі сформованою забудовою. Часові витрати на пересування постійно зростають, тоді як пропускна здатність вулично-дорожньої мережі фактично не змінюється. За таких умов доводиться вдаватись до різноманітних способів пріоритезації, зважаючи на те, що задовольнити всі потреби мешканців у пересуванні приватними автомобілями у будь-який транспортний район міста неможливо. В останнє десятиліття зростає частка осіб, які для пересування використовують засоби мікро-мобільності (велосипеди, електросамокати тощо), проте такий спосіб переміщення не є масовим і не здатний забезпечити великі обсяги пересування в містах, особливо великих. Тому все частіше звертають увагу на пріоритезацію міського громадського транспорту, який здатний перемістити територією міста та прилеглими районами велику кількість людей. Оскільки додаткові резерви пропускної здатності знайти складно, то для забезпечення пріоритезації простір і час доводиться забирати у тих користувачів транспортної мережі, які для пересування використовують приватний автомобільний транспорт. За результатами досліджень визначено інтенсивність руху, склад транспортного потоку та середню швидкість міського громадського транспорту на ділянках вулично-дорожньої мережі, які стали початковими даними для імітаційного моделювання стану цього потоку за різних способів його пріоритезації. Імітаційним моделюванням визначено ділянки вулично-дорожньої мережі, які відрізняються за затримками в русі міського громадського транспорту та загального транспортного потоку залежно від застосування просторової та (або) часової пріоритезації. У кінцевому результаті, на прикладі вулично-дорожньої мережі міста Львова, якою прокладено маршрути міського громадського транспорту, визначено шість типів відрізків, які вирізняються особливостями руху транспортних потоків та планувальними характеристиками. Результати дослідження дають змогу обґрунтувати введення різноманітних організаційних та регуляторних заходів з управління рухом загального транспортного потоку та міського громадського транспорту без змін геометричних параметрів вулично-дорожньої мережі в межах наявних “червоних ліній”, визначених Генеральним планом забудови. На відміну від чинних нормативних вимог, на практиці можна встановити ділянки вулично-дорожньої мережі, які потребують різної пріоритезації міського громадського транспорту, залежно від його інтенсивності, регулярності руху, обсягу пасажирського потоку тощо. Важливо, що результатом цих досліджень є рекомендування заходів, які здатні зменшити тривалість пересувань, і ґрунтуються не на чисельності транспортних засобів, а на чисельності людей, які в них перебувають.
1. U Lvovi zatverdyly Plan staloi mobilnosti mista [Lviv approves sustainable mobility plan for the city]. Retrieved from:https://city-adm.lviv.ua/news/city/transport/276129-u-lvovi-zatverdyly-p... (in Ukrainian).
2. Simpson, B. J., & Simpson, B. (2003). Urban public transport today. Routledge (in English). https://doi.org/10.4324/9780203362235
3. Bura, R.R. (2021). Vdoskonalennia metodiv minimizatsii zatrymky transportnykh potokiv u mistakh zi shchilnoiu zabudovoiu [Improvement of minimization methods of traffic flow delays in cities with dense built-up area]. Doctor of Philosophie's thesis. Lviv: LPNU (in Ukrainian).
4. Currie, G., Sarvi, M., & Young, W. (2004). A new methodology for allocating road space for public transport priority. WIT Transactions on The Built Environment, 75, 375-388 (in English).
5. Litman, T. (2013). The new transportation planning paradigm. Institute of Transportation Engineers. ITE Journal, 83(6), 20-28 (in English).
6. Bruun, E., Allen, D., & Givoni, M. (2018). Choosing the right public transport solution based on performance of components. Transport, 33(4), 1017-1029. doi: 10.3846/transport.2018.6157 (in English). https://doi.org/10.3846/transport.2018.6157
7. Novotný, V., Kočárková, D., Havlena, O., & Jacura, M. (2016). Detailed analysis of public bus vehicle ride on urban roads. Transport Problems, 11, 43-55. doi: 10.20858/tp.2016.11.4.5 (in English). https://doi.org/10.20858/tp.2016.11.4.5
8. Yang, M., Sun, G., Wang, W., Sun, X., Ding, J., & Han, J. (2018). Evaluation of the pre-detective signal priority for bus rapid transit: coordinating the primary and secondary intersections. Transport, 33(1), 41-51. doi: 10.3846/16484142.2015.1004556 (in English). https://doi.org/10.3846/16484142.2015.1004556
9. Hounsell, N. B., & Shrestha, B. P. (2005). AVL based bus priority at traffic signals: a review and case study of architectures. European Journal of Transport and Infrastructure Research, 5(1), 13-29. doi: 10.18757/ejtir.2005. 5.1.4330 (in English).
10. Ghanbarikarekani, M., Qu, X., Zeibots, M., & Qi, W. (2018). Minimizing the average delay at intersections via presignals and speed control. Journal of Advanced Transportation, 2018(1), 4121582. doi: 10.1155/2018/4121582 (in English). https://doi.org/10.1155/2018/4121582
11. Zhou, L., Wang, Y., & Liu, Y. (2017). Active signal priority control method for bus rapid transit based on vehicle infrastructure integration. International Journal of Transportation Science and Technology, 6(2), 99-109. doi: 10.1016/j.ijtst.2017.06.001 (in English). https://doi.org/10.1016/j.ijtst.2017.06.001
12. Dadashzadeh, N., & Ergun, M. (2018). Spatial bus priority schemes, implementation challenges and needs: an overview and directions for future studies. Public Transport, 10(3), 545-570 (in English). https://doi.org/10.1007/s12469-018-0191-5
13. Fornalchyk, Y., Kernytskyy, I., Hrytsun, O., & Royko, Y. (2021). Choice of the rational regimes of traffic light control for traffic and pedestrian flows. Scientific Review Engineering and Environmental Studies (SREES), 30(1), 38-50. doi: 10.22630/PNIKS.2021.30.1.4 (in English). https://doi.org/10.22630/PNIKS.2021.30.1.4
14. Fornalchyk, Y., Vikovych, I., Royko, Y., & Hrytsun, O. (2021). Improvement of methods for assessing the effectiveness of dedicated lanes for public transport, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3/109), 29-37. doi: 10.15587/1729-4061.2021.225397 (in English). https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225397
15. Montgomery, D. C., & Runger, G. C. (2020). Applied statistics and probability for engineers. John wiley & sons (in English).