транспортний потік

У роботі розглянуто саморегульоване перехрестя, розташоване у житловому районі м. Львова. На локації розміщено багато точок притягання, тому інтенсивності транспортних та пішохідних потоків високі. На усіх підходах до перехрестя наявні нерегульовані пішохідні переходи, з яких на трьох відсутні острівці безпеки. Проведено натурні дослідження зі збиранням первинних показників транспортних та пішохідних потоків у пікові та міжпікові періоди.

Досліджено проблематику зміни швидкості транспортного потоку за різної інтенсивності та складу його руху. Для дослідження було обрано ділянку вулично-дорожньої мережі з різними геометричними параметрами (спуск, підйом та горизонтальна ділянка). Проаналізовано методи дослідження швидкості транспортного потоку, а також чинники, які впливають на зниження пропускної здатності вулично-дорожньої мережі. Визначено зміну коефіцієнтів нерівномірності руху транспортних потоків за годинами доби на досліджуваній ділянці та побудовано графік розподілу інтенсивності руху по годинах доби.

На сьогодні спостерігається збільшення як рівня автомобілізації, так й інтенсивностей руху транспортних потоків на вулично-дорожній мережі. Часто це призводить до надмірного навантаження на існуючу систему організації дорожнього руху та шляхи сполучення. Як наслідок, зростає кількість та тривалість транспортних затримок у русі,  особливо у межах населених пунктів. Наслідком цього є утворення транспортних заторів, збільшення рівня витрати паливо-мастильних матеріалів, рівня шумового забруднення та викидів відпрацьованих газів.

У роботі наведено результати досліджень, за допомогою яких удосконалено метод мінімізації затримки громадського транспорту на перехрестях, де діє система координованого управління рухом. Такі транспортні дослідження проводились із одночасним застосуванням натурних вимірювань з вивчення показників транспортного потоку та імітаційного моделювання у PTV VISSIM для перевірки рівня ефективності роботи координованого управління та достовірності отриманих результаті.

Інтенсивність транспортних потоків зростає кожного року та значно посилює свій вплив на екологічну ситуацію та природнє середовище міської території. В містах України зростання шумового забруднення є дуже актуальною проблемою, тому що це сприяє великому навантаженню на навколишнє середовище, у зв’язку із зростанням кількості автомобільного транспорту. Інтенсивність транспортних потоків і підвищення щільної забудови призводить до зростання рівня шуму. Аналітичні методи розрахунку визначення рівня транспортного шуму мають низку недоліків. Для оцінки рівня шуму на магістральних вулицях м.

У роботі розглянуто методику та результати транспортних досліджень, проведених методом натурних вимірювань, з визначення основних показників транспортних потоків зі значною нерівномірністю руху на магістральній вулиці в умовах координованого управління. Використовуючи метод імітаційного моделювання, визначено часові параметри світлофорного регулювання, за яких досягається зменшення затримки руху у прямому за зустрічному транспортному потоці шляхом зміни тривалості дозвільного сигналу залежно від величини інтенсивності руху.

Сучасне міське середовище з розвитком промисловості, зростання кількості транспортних засобів на дорогах та збільшення щільності забудов все більше негативно впливає на здоров’я і благополуччя населення міста. Серед чинників впливу навколишнього середовища є шумове забруднення, зокрема техногенний шум – небажані та шкідливі звуки, що створюються в результаті діяльності людини. На сьогодні шум є одним з найпоширеніших чинників забруднення серед усіх інших.

Досліджується проблема щодо підвищення пропускної здатності магістральних вулиць з регульованим рухом. Було обрано прогони вулично-дорожньої мережі міста Львова за різної довжини і ширини проїзної частини, зокрема з найбільш насиченим дорожнім рухом. Проаналізовано методи підвищення пропускної здатності магістральних вулиць регульованого руху, а також чинники, які впливають на зниження пропускної здатності. Розраховано пропускну здатність перехресть за різного рівня їх завантаження. Побудовано розподіл середньої швидкості руху для прогонів різної довжини.

У роботі розглянуто методики та результати дослідження інтервалів між транспортними засобами під час роз’їзду з черги перед регульованими перехрестями з подальшим визначенням величини потоку насичення. Розглядаючи існуючі методики щодо визначення насичення у транспортних потоках, визначено ті з них, які дають найдостовірніші результати в умовах інтенсивного руху та враховують достатньо велику кількість чинників впливу.

З урахуванням важливості часу на долання відстаней маршрутів руху транспортних засобів (ТЗ) , які пролягають по вулично-дорожній мережі (ВДМ) міста, проаналізовано відомі підходи до визначення затримок ТЗ у процесі проїзду (очікування проїзду і проїзд) регульованих перехресть. Перелічено причини, що зумовлюють ріст цих затримок і, які впливають на тривалості світлофорних циклів. Разом з цим автори обґрунтовують потребу зміни існуючого поняття «транспортна затримка».