Мeдичнe пpaвo в дiї: мiж зaхистoм пaцiєнтa тa вiдпoвiдaльнiстю лiкapя

Сьогодні актуальне дослідження проблем медичного права, що підтверджується не лише зовнішніми чинниками, такими як повномасштабна війна з російською феде­рацією, дія правового режиму воєнного стану та незмінний курс на європейську інте­грацію, але й внутрішньою динамікою розвитку медичної галузі. Ця динаміка охоплює впровадження новітніх технологій, розширення приватної медичної практики та нагальну потребу адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів. Стаття висвітлює проблему визначення місця медичного права в системі національного права України, його джерел, а також забезпечення належного балансу між захистом прав пацієнтів та встановленням справедливої відповідальності медичних працівників. Особлива увага присвячується викликам, що постали перед медичним правом в умовах війни, зокрема руйнуванню медичної інфраструктури, обмеженості ресурсів та небезпеці для життя медичного персоналу і пацієнтів. Також розглядаються питання засто­сування новітніх технологій, таких як штучний інтелект та телемедицина, і пов’язані з цим правові аспекти захисту прав пацієнтів. 

У статті обґрунтовується потреба глибокого наукового осмислення та прак­тичного вдосконалення механізмів дії медичного права. Наголошується на потребі перегляду чинних правових норм і створення нових механізмів регулювання медич­них послуг, особливо в умовах війни, коли традиційні підходи виявляються недо­статніми. Також обґрунтовується важливість створення дієвих механізмів реалізації та захисту прав пацієнтів, особливо зважаючи на виклики воєнного стану та потребу відбудови ефективної системи охорони здоров’я.

У статті аналізується становлення та розвиток медичного права в Україні, його місце в системі національного права, система джерел медичного права, фундаментальні права пацієнтів, інститут юридичної відповідальності медичних працівників (цивільно-правової, кримінальної, адміністративної та дисциплінарної). Досліджуються актуальні виклики, що постали перед медичним правом в умовах війни та технологічного розвит­ку, зокрема проблеми застосування телемедицини. Розглядаються також міжнародні підходи до адаптації правових систем у сфері охорони здоров’я та роль моніторингу надавачів медичних послуг з боку НСЗУ. Автори статті вважають, що в сучасних українських реаліях надзвичайно важливо не лише теоретично осмислювати місце медичного права та права пацієнтів, а й активно працювати над створенням дієвих механізмів їх реалізації та захисту, особливо з огляду на виклики воєнного стану та потребу відбудови ефективної системи охорони здоров’я. Ефективна система медич­ного права повинна забезпечувати не лише механізми притягнення до відповідальності, але й умови для запобігання медичним помилкам.

У роботі зроблено висновок, що медичне право в Україні дедалі впевненіше утверджується як самостійна комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Його предметом є правовідносини у процесі медичної діяльності, правовий статус суб’єктів та юридична відповідальність. Система джерел медичного права є комплек­сною. Законодавчо закріплено фундаментальні права пацієнтів, а медичні працівники несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення.