Сутність кіберправопорушень, які скоюються у умовах цифровізації суспільства: кримінально-правові та адміністративно-правові аспекти

2025;
: cc. 96 - 105

Citation APA: Huzela N. (2025) The Essence of Cyber-Offences Committed in the Conditions of Digitalization Of Society: Criminal-Legal and Administrative-Legal Aspects. ulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No 2 (46), pp. 96 - 105. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.096

Автори:
1
Здобувач третього освітньо-наукового рівня вищої освіти

Стаття присвячена дослідженню сутності та класифікації кіберправопорушень, які скоюються в умовах  тотальної цифровізації  суспільства, а також адміністративно-правовим засобам протидії зазначеним такого роду кіберправопорушенням. Автор аналізує різні підходи до визначення термінів “комп’ютерні правопорушення”, “кіберправопорушення”, “інтернет-зло­чинність” та інших, підкреслюючи істотні відмінності у сутності зазначених понять, оскільки сутність кіберправопорушення не є категорією статичною, а продовжує розвиватися з огляду на швидкий розвиток технологій та цифровізацію суспільства, що, безсумнівно, породжує дискусії щодо методів, в т. ч. адміністративно-правових,  протидії зазначеним правопорушенням. Тому нині кіберправопорушення можна визначити як комплекс правопорушень, що містять зло­вживання комп’ютерною технікою, програмами або кіберпростором для здійснення про­ти­правних дій, які заподіюють шкоду фізичним особам, організаціям чи державі.

Автор констатує, що нині сформувалися два підходи до розуміння кіберправопорушень: вузький та широкий. Вузький підхід зосереджується на захисті інформаційної безпеки, тоді як широкий охоплює всі види правопорушень, що здійснюються з використанням інфор­маційно-телекомунікаційних технологій. Брак єдиного підходу до визначення кіберправопорушень нега­тивно впливає на організацію протидії цим кримінально протипраним діянням на практиці. Автор статті підкреслює важливість уніфікації понятійного апарату та адаптації як кримі­нального, так і адміністративного законодавства до все більших викликів у сфері кібербезпеки.

Автор аналізує норми окремих міжнародно-правових актів, зокрема Конвенції про кібер­злочинність, яка визначає групи кіберправопорушень, зокрема: проти конфіденційності, ціліс­ності та доступності комп’ютерних даних та систем; пов’язані з використанням ком­п’ю­терних засобів; пов’язані із змістом даних (контентом); пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав;  акти расизму та ксенофобії, вчинені за допомогою комп’ютерних мереж.

  1. Афанасьєв К. К. (2002) Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект) : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ.  Х., 2002.  19 с.
  2. Кіберзлочинність та електронні докази = Cybercrime and digital evidence (2022): навч. посіб. / Б. М. Головкін, О. І. Денькович, В. В. Луцик, Д. М. Цехан]; за ред. канд. юрид. наук, доц. Ольги Денькович, д-р права, проф. Габріеле Шмельцер. Електрон. вид. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 298 с.
  3. Неділько Я. (2018). Поняття кіберзлочинів та їх види. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. № 4. С. 49–60.
  4. Кримінальний кодекс України. Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 25–26, ст. 131.
  5. Амелін О. (2016). Визначення кіберзлочинів у національному законодавстві. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. № 3. С.1–6.
  6. Копатін О. (2012). Словник термінів з кібербезпеки / О. Копатін, Є. Скулишин. Київ: ВБ “Аванпост-Прим”, 214 с.
  7. Думчиков М. О. (2022). Кримінально-правова характеристика поняття та видів кіберзлочинів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. № 55. С. 65–68.
  8. Конвенція про злочинність у сфері комп’ютерної інформації ETS No 185 (Будапешт, 23 листопада 2001 р.). URL: https://rm.coe.int/1680081580 (Дата звернення: 11.10.2024).
  9. Гуцалюк М. (2002). Європейська конвенція з кіберзлочинів /Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: науково-технічний збірник. Вип. 4. С. 19–23.
  10. Грицун О. О. (2014). Питання міжнародно-правового регулювання інформаційного тероризму. Часопис Київського університету права. № 4. С. 312–317.
  11. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 45, ст. 403.
  12. Погорецький М. А. (2012). Кіберзлочини: до визначення поняття. Вісник прокуратури. № 8. С. 89–96.
  13. Дмитрук М. М. (2017) Питання термінології у визначенні системи злочинів в сфері ІТ (досвід інших держав) Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 листопада 2017 р.). Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, С. 16–18.
  14. Шемчук В. В. (2018). Кіберзлочинність як перешкода розвитку інформаційного суспільства в Україні. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: юридичні науки. Том 29 (68). № 6. С. 119–124.
  15. Бельський Ю. А. (2014). Щодо визначення поняття кіберзлочину. Юридичний вісник. Вип. 6.
    С. 414–418.
  16. Privacy and legal issues in cloud computing. Elgar law, technology and society (2015) / ed. by
    R. H. Weber, A. Cheng. London: Edward Elgar Pub, XIV, 290, 14 p. 
  17. Schriver R. (2002). You cheated, you lied: the safe harbor agreement and its enforcement by the Federal Trade Commission. Fordham Law Review. Vol. 70, iss. 6. P. 2777–2818.
  18. Коваленко Є. В. (2019). Передумови загроз у сфері інформаційної безпеки та перспективи їх подолання. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою України: зб. тез наук. доповідей Х Всеукраїнська наук.-практ. конф., Київ, 4 квітня 2019 року / Нац. акад. СБУ. Київ. С. 57–61.
  19. Голуб А. Кіберзлочинність у всіх її проявах: види, наслідки та способи боротьби. URL:http://www.gurt.org.ua/articles/34602 (Дата звернення: 13.10.2024).
  20. Савченко А. В. (2012). Кваліфікація кіберзлочинів. Протидія кіберзлочинності в Україні: правові та організаційні засади: навч. посіб. Київ: Видавничий дім “Скіф”. С. 140–210.
  21. Дзюндзюк В. Б. Поява і розвиток кіберзлочинності. Державне будівництво. 2013. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2013_1_3 (Дата звернення: 13.10.2024).
  22. Марков В. В. (2015) Поняття та види форм адміністративноправової протидії кіберзлочинності в Україні / Європейські перспективи. № 7. 2015. С. 43–47.
  23. Шак Р. І. (2024). Поняття та види кіберправопорушень в кримінальному праві / Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Юридичні науки”. Вип. 11. №4 (44). 2024.
    С. 325–335.
  24. Шак Р. І., Гузела Н. М. (2024). Застосування штучного інтелекту у кіберправопорушеннях / Право UA. № 4. 2024. С. 163–172. DOI: https://doi.org/10.32782/LAW.UA.2024.4.24