Неоднорідність літосфери Дніпровсько-Донецької западини і її геодинамічні наслідки. І ч. Глибинна будова

https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.125
Надіслано: Лютий 10, 2017
1
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
2
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
3
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
4
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
5
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації. Методика. Методика включає аналіз 3D гравітаційної моделі осадового шару, консолідованої земної  кори і її магнітної моделі, отриманих з використанням комплекса програм автоматизованої інтерпретації даних потенціальних полів (GMN-Auto) та програми розв’язання прямої задачi магніторозвідки, в комплексі з даними ГСЗ, сейсмотомографії та геологічними даними для встановлення закономірних зв’язків будови і складу різних поверхів літосфери. Результати. Сегментація консолідованої кори, що зроблена нами раніше, зіставлена з будовою різних поверхів літосфери ДДЗ і суміжних регіонів. Розглянуті загальні закономірності змінення потужності кори, окремих її шарів та коромантійної суміші в межах ДДЗ. До таких належать також: підйом підошви кори, узгоджений з простяганням западини, наявність “спряжених” з ним прогинів за межами сегментів западини і торцових зчленувань форм рельєфу розділу М. Сегментація консолідованої кори виявляє відображення в потужності пострифтових осадових відкладів, рельєфі фундаменту, потужності консолідованої кори, а розломна тектоніка останньої знаходить зв’язок з розривами покрівлі девонських підсольових відкладів. Глибинні магнітні джерела западини не узгоджені з глибинними магнітними тілами Українського щита та південно-західного схилу Воронезького масиву, мають різне структурне положення відносно осі девонського рифту і форм рельєфу підошви кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори виявляє неоднозначний зв’язок зі швидкісною неоднорідністю підкорової мантії. Наукова новизна. Вперше встановлено структурні зв’язки неоднорідності консолідованої кори, її розломної тектоніки і сегментації з потужністю пострифтового осадового комплексу, рельєфом фундаменту і розломної тектоніки девонських підсольових відкладів, що відображує зумовленість формування осадового шару будовою консолідованої кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори не виявляє однозначного зв’язку з рельєфом підошви сучасної сейсмічної літосфери, за винятком підйому її в Лохвицькому сегменті, що свідчить про неоднорідність пострифтових процесів. Зроблено висновок, що за комплексом ознак рифтів тільки цей сегмент може розглядатись як типовий рифт. Практична значущість. Отримані в результаті аналіза геолого-геофізичні особливості будови різних поверхів літосфери, в тому числі і розломної тектоніки, можуть бути використані для оцінки нафтогазоносності ДДЗ з урахуванням значного вкладу вуглеводнів абіогенного походження в формування їх родовищ

  1. Гавриш В. К., Глубинное строение и эволюция Днепровско-Донецкого палеорифта // Геотек­тоника. – 1987. – № 2. – С. 119–128.
  2. Гейко В. С., Цветкова Т. А., Шумлянская Л. А., Бугаенко И. В., Заец Л. Н. Региональная 3D-скоростная модель мантии Сарматии (юго-запад Восточно-Европейской платформы) // Геофиз. журн. – 2005. – Т. 27, № 6. – C.927–939.
  3. Геология и нефтегазоносность Днепровско-До­нецкой впадины. Глубинное строение и геот­ектоническое развитие / Под ред. В.К. Гав­риша. – Киев: Наук. думка, 1989. – 208 с.
  4. Глибинна будова та геодинаміка наскрізних ши­ротних зон розломів для оцінки перспектив пошуку корисних копалин (звіт) / Керівник теми В.І. Старостенко. – Київ: Фонди ІГФ НАНУ; 2011. – 379 с.
  5. Карта структурного районирования докембрия юго-западной части Восточно-Европейской платформы. М: 1:1000000 / Ред. Л.С. Галец­кий // Комплект карт “Геология и металло­гения юго-западной части Восточно-Европей­ской платформы” М: 1:1000000 / Гл. ред. А.И. Зарицкий. – Киев: Госкомгеология, Гео­прогноз, Центргеология, ПО “Беларусь”, Все­российский геологический Институт, Воро­нежский госунивеситет, 1992. – 6 л.
  6. Коваленко-Завойський В. М., Іващенко І. М. Ма­тематичне забезпечення інтерпретації поля ΔBа регіональних магнітних аномалій // Геофиз. журн. – 2006 – Т. 28, № 5. – С. 18–30.
  7. Куприенко П. Я., Макаренко И. Б., Старостенко В. И., Легостаева О. В., Савченко А. С. Трехмерная плотностная модель земной коры и верхней мантии Днепровско-Донецкой впадины и Дон­басса // Геофиз. журн. – 2010. – Т. 32, № 6. – C. 175–214.
  8. Кутас Р. И., Пашкевич И. К. Геотермическая и маг­нитная модели земной коры Донбасса (текто­нический анализ совместно с данными ГСЗ) // Геофиз. журн. – 2000. – Т. 22, № 4. – С.111–121.
  9. Пашкевич И. К., Орлюк М. И., Лебедь Т. В. Маг­нитная неоднородность, разломная тектоника консолидированной земной коры и нефтега­зоносность Днепровско-Донецкого авлакогена // Геофиз. журн. – 2014. – Т. 36, № 1. – C. 64-80.
  10. Соллогуб В. Б. Литосфера Украины. – Киев: Наук. думка, 1986. – 183 с.
  11. Старостенко В. И., Легостаева О. В., Макаренко И. Б., Савченко А. С. Комплекс программ автомати­зированной интерпретации данных потенци­альных полей (GMT-Auto) // Геофиз. журн. – 2015. – Т. 37, № 1. – C. 42–52.
  12. Стовба C. Н. Геодинамическая эволюция Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса: Дисс. Доктора геол. наук. – Киев: Научно-исследовательский Институт нефтяной и газовой промышленности (ДП “Науканафтогаз”), НАК “Нафтогаз Украины”, 2008. – 495 с.
  13. Стовба С. Н., Старостенко В.И., Ляшкевич З.Н., Сэйнтот А. Изучение динамики и геологических процессов Днепровско-Донецкого палеорифта // В кн.: Строение и динамика лито­сферы Восточной Европы. – Москва: ГЕОКАРТ, ГЕОС, 2006. – С. 307-314.
  14. Схема глубинного строения литосферы юго-за­падной части Восточно-Европейской плат­формы. М-б 1:1000000 / Ред. А.В. Чекунов, // Комплект карт “Геология и металлогения юго-западной части Восточно-Европейской плат­формы” М-б 1:1000000 / Гл. ред. А.И. За­рицкий. – Киев: Госкомгеология, Геопрогноз, Центргеология, ПО “Беларусь”, Всероссийский геологический Институт, Воронежский гос­университет, 1992. – 6 л.
  15. Тектоника и углеводородный потенциал кристал­лического фундамента Днепровско-Донецкой впадины / Ред. В.И. Старостенко, О.М. Русаков // Киев: Галактика, 2015. – 212 с.
  16. Цветкова Т. А., Бугаенко И. В. Сейсмотомография мантии под Восточно-Европейской платфор­мой // Геофиз. журн. – 2012. – Т. 34, № 5. – С. 161-172.
  17. Чекунов А. В. Глубинное строение и геодинамика нефтегазоносных бассейнов Украины // Геол. журн. – 1993. – № 6. – С. 3–15.
  18. Чирвинская М. В., Соллогуб В. Б. Глубинная струк­тура Днепровско-Донецкого авлокогена по гео­физическим данным. – К: Наук. думка, 1980. – 180 с.
  19. Шумлянская Л. А., Трипольский А. А., Цветкова Т. А. Влияние скоростной структуры коры на ре­зультаты сейсмической томографии Украин­ского щита // Геофиз. журн. – 2014. – Т. 36, № 4. – С. 95-117.
  20. Сhekunov A. V., Gavrish V. K., Kutas R. I. and Ryabchun L. I. Dnieper-Donets palaeorift // Tectono­physics. 1992. Vol. 208. P. 257–272.
  21. Chekunov A. V., Kaluzhnaya L. T., Ryabchun L. I. The Dnieper-Donets paleorift, Ukraine: deep structures and hydrocarbon accumulations // Journal of Pe­troleum eсology. 1993. Vol. 16, No. 2. P. 183–196.
  22. Stephenson R., Stovba S. The Dniepr-Donets Basin // Regional Geology and Tectonics: Phanerozoic Rift System and Sedimentary Basins, D.G. Ro­berts and A.W. Bally (Ed.) // Geological Society. Special Publication. London, 2012. P. 42–-436. DOI:10.1016/B978-0-444-56356-9.00015-8
  23. Wilson M., Lyashkevich Z.M. Magmatism and the geodynamics of rifting of the Pripyat-Dniepr-Donets rift, East European Platform // Tectono­physics. 1996. 268. P. 65–81.