Кайнозойські поля напружень/деформацій Донбасу та їхні ймовірні джерела

https://doi.org/10.23939/jgd2010.01.037
Надіслано: Квітень 09, 2010
1
Геологічний інститут РАН
2
Донецький національний технічний університет

Розглянуто періодичність, динаміку та кінематику недостатньо вивчених кайнозойських рухів, що відбувались у Донецькій складчастій споруді та її околицях. Показано, що тут проявились дві самостійні кайнозойські орогенії: ларамійська фаза ранньоальпійської епохи (кінець маастріхту – палеоцен) і пізньоальпійська епоха, умовно новітня (тут: ранній міоцен – квартер), розділені тектонічною паузою в еоцені-олігоцені. Обидві вони проходили загалом в обстановці субмеридіонального стиску і субширотного розтягу, але істотно відрізнялись як зоною свого прояву, так і характером утворюваних структур. Перша з них більше проявилась безпосередньо на захід від Донбасу, де спричиняла стиск діапірів Дніпровсько-Донецького авлакогену, друга – сформувала Донецько-Приазовський новітній мегавал і зумовила правий зсув по бортових розривах Донбасу (Сєвєродонецькому та Персіановському). Результати наведеного в роботі аналізу дозволяють зв’язати другу з них з одночасним орогенезом на Великому Кавказі. Природа помірних ларамійских рухів може бути пояснена внутріплитовою активізацією Західної та частини Східної Європи в результаті колізії плит в Альпах, Динаридах і Понті та одночасного початку спредингу в Північній Атлантиці – Арктиці, що створило зустрічний тиск з півночі. Загальним результатом дії обох процесів стали інверсія і стиск ряду авлакогенів Європи, і зокрема Дніпровсько-Донецького.

  1. Гущенко О.И., Копп М.Л., Корчемагин В.А. и др. Продольные волны дизъюнктивных деформа-ций юго-восточной части Русской плиты и ее горного обрамления // Мат-лы совещ. Текто-ника и геодинамика континентальной литосфе-ры. – М.: ГЕОС. – 2003. – Т. 1. – С. 173–176.
  2. Карта новейшей тектоники юга СССР. Масштаб 1: 1000000 / Под ред. Л.П. Полкановой. – Л.: Картфабрика ВАГТ, 1972.
  3. Карта современных вертикальных движений зем-ной коры Восточной Европы. Масштаб 1: 2500000 / Под ред. Ю.А. Мещерякова. – М.: ГУГК СССР, 1973.
  4. Копп М.Л. Трансевразийский правый сдвиг вдоль линии Торнквиста и предполагаемая кинема-тика Восточно-Европейской субплиты в кайно-зое // Теоретические и региональные проблемы геодинамики. – М.: Наука, 1999. – С. 84–107.
  5. Копп М.Л. Мобилистическая неотектоника плат-форм Юго-Восточной Европы. – М.: Наука, 2004. – 340 с. (Тр. ГИН РАН; вып. 552).
  6. Корчемагин В.А., Емец В.С. Особенности разви-тия тектонической структуры и поля напряже-ний Донбасса и Восточного Приазовья // Гео-тектоника. – 1987. – №3. – С. 49–55.
  7. Макаров В.И., Макарова Н.В., Несмеянов С.А. и др. Новейшая тектоника и геодинамика: об-ласть сочленения Восточно-Европейской плат-формы и Скифской плиты / Отв. редактор Ю.К. Щукин. – М.: Наука, 2006. – 206 с.
  8. Милановский Е.Е. Рифтогенез в истории Земли (рифтогенез на древних платформах). – М.: Недра, 1983. – 280 с.
  9. Нагорный Ю.Н., Нагорный В.Н. Особенности гео-логического развития Донецкого бассейна // Геотектоника. – 1976. – № 1. – С. 74–85.
  10. Погребнов Н.И., Потапов И.И., Смирнов Б.В. Тек-тоника / Под ред. Ф.А. Белова // Геология СССР. – 1976. – Т. 46. – С. 515–577.
  11. Попков В.И. Складчато-надвиговые дислокации (Прикаспий, Предкавказье, Азово-Черномор-ский регион). – М.: Научный Мир, 2001. – 306 с.
  12. Попов В.С. Тектоника // Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР, ч. 1. Донецкий бассейн. – М.: Госгеолтехиздат, 1963. – С. 103–151
  13. Путеводитель экскурсии по Донецкому бассейну / Под ред. Д.Е. Айзенберга, В.В. Лагутина, М.Л. Левенштейна, В.С. Попова. – М.: Наука, 1975. – 360 с.
  14. Разницын В.А. Тектоническое районирование и генезис структур северной зоны мелкой склад-чатости Донбасса // Геотектоника. – 1976. – № 1. – С. 57–73.
  15. Стовба С.Н., Стифенсон Р.А. Сравнительный ана-лиз строения и истории формирования юго-восточной части Днепрово-Донецкой впадины и Донецкого складчатого сооружения // Гео-физ. журн. – 2000. – Т. 22, вып. 4. – С. 37–61.
  16. Bergougnan, H., Fourquin, C. Paleo-, tardi- and neo-tectonic mechanisms of the present North Anato-lian fault zone in the light of the structural history of the Eurasian margin in the Pontic Ranges // Proc. Intern. symp. multidiscip. appr.  Earthquake predict. March 31-Apr.5, 1980, Istanbul. – Istanbul. – 1982. – P. 23–42.
  17. Jaroszewski W. Drobnostrukturalne kryteria tektoniki obszarуw nierogenisznych na przykladzie pólno-cnowschodniego obrzezenia mezozoicznego Gór Swietokrzyskich // Stud. geol. pol. – 1972. – Vol. 38. – P. 215.
  18. Korčemagin V.A., Emec V.S., Pavlov I.O. et al. Tektonophysikalische Besonderheiten regionaler Störungen Eurasiens // Z. geol. Wiss. – 1996. – Bd. 24 (3/4). – P.335–342.
  19. Nikishin A.M., Ziegler P.A., Stephenson R.A., Usti-nova M.A. Santonian to Paleocene Tectonics of the East European craton and adjacent areas // Bull. de L,Institut Royal des Sciences Naturelles. Sci. de la Terra. – 1999. – 69-Supp. A. – P. 147–159
  20. Sim L.A., Korčemagin V.A., Frischbutter A., Bank-witz P., The neotectonic stress field pattern of the East European platform // Z.geol. Wiss. – 1999. – Bd. 27 (3/4). – 161–181.
  21. Sobornov K. Structural evolution of the Karpinskiy swell, Russia // C.R. Acad.Sci. Paris. – 1995. – T. 321, serie II. – Р. 161–169.
  22. Ziegler P.A. Late Cretaceous and Cenozoic intraplate compressional deformations in the Alpine forland – a geodynamic model // Tectonophysics. – 1987. – V. 137. – P. 389–420.