стрес-режим

Стаття присвячена актуальним питанням впливу на працівників в умовах воєнного стану. На основі узагальнення основних теоретичних підходів обґрунтовано точку зору щодо важливості посилення адаптації персоналу до нових умов діяльності, формування низки заходів з метою утримання професійних кадрів та недопущення їх емоційного вигорання. Було обґрунтовано доцільність застосування керівником соціально-психологічних методів менеджменту. Аргументовано необхідність формування в умовах воєнного стану у працівників психологічних ресурсів.

Досліджено процеси деформування у середовищах з фрактальною структурою. На сьогодні дослідження, які присвячені питанням побудови математичних методів та моделей взаємозв’язаних деформаційно-релаксаційних та тепломасообмінних процесів у середовищах з фрактальною структурою знаходяться на початковому етапі. Існує ряд невирішених задач, зокрема до кінця нерозв’язаною залишається задача коректної та фізично-осмисленої постановки початкових і граничних умов для нелокальних математичних моделей нерівноважних процесів у середовищах з фрактальною структурою.

Розглянуто технологічні можливості управління залишковими напруженням під час механічного оброблення за рахунок виправлення спотвореної структури обробленої поверхні деталей машин зміною вектора швидкості різання на чорнових і чистових операціях обробки.

Розглянуто періодичність, динаміку та кінематику недостатньо вивчених кайнозойських рухів, що відбувались у Донецькій складчастій споруді та її околицях. Показано, що тут проявились дві самостійні кайнозойські орогенії: ларамійська фаза ранньоальпійської епохи (кінець маастріхту – палеоцен) і пізньоальпійська епоха, умовно новітня (тут: ранній міоцен – квартер), розділені тектонічною паузою в еоцені-олігоцені. Обидві вони проходили загалом в обстановці субмеридіонального стиску і субширотного розтягу, але істотно відрізнялись як зоною свого прояву, так і характером утворюваних структур.

Мета. Метою досліджень є оцінка параметрів сейсмодислокацій на прикладі сильних землетрусів на Туранській плиті і прилеглій до неї гірській частині Західного Тянь-Шаню, а також встановлення зв’язку між магнітудами і довжинами розривів у плейстосейстових зонах. Методика. Методика ґрунтується на аналізі сучасних і палеосейсмодислокацій, виявлених за макросейсмічних обстежень епіцентральних зон сильних тектонічних землетрусів, з реалізацією емпіричних оцінок, а також з виявленням основних і палеонапружень.