КАТЕДРА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ХІІІ СТ. В ХОЛМІ (АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНІ АСПЕКТИ)

1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Інститут Українознавства НАНУ, кафедра архітектури та реставрації НУЛП
3
кафедра архітектури та реставрації НУЛП
4
Інститут «Укрзахідпроектреставрація»

За підсумком кількох сезонів досліджень спільної українсько-польської експедиції за участю кафедри Архітектури та реставрації Національного університету “Львівська Політехніка” розкрито рештки літописної катедральної церкви Пречистої Богородиці ХІІІ ст. у Холмі, спорудженої за короля Данила Романовича. У статті повідомлено про застосування спеціальної методики досліджень, проаналізовано окремі архітектурно-археологічні та історичні й архітектурні аспекти нововиявленої пам’ятки, звернено увагу на її синтетичні риси, у яких поєднувалися риси візантійської (хрестово-банева структура) та західно­європейської романської архітектури: окремі планувальні особливості (прямокутне завершення вівтарної частини) та модерні технологічні прийоми (цегляне мурування у вендійській системі). Автори здійснили спробу гіпотетичної графічної реконструції об’єкту на перший період його функціонування.

Buko, A. et al., 2014. – P. 122, 148-149;

Buko, A. i Stanisław Gołub, S. red., 2016. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014. Chełm: Muzeum Ziemi Chełmskiej im. Wiktora Ambroziewicza w Chełmie.

Buko, A., Bevz, M., Gołub, S. і Łukomśkyj, J., 2015, Nowe rezultaty badan latopisowej cerkwi Bogurodzicy z czasow danielia Romanowicza (XIII w.) i inne odkrycia z roku 2014. Badania archeologiczne w Polsce Środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2014. XXXI konferencja. Streszczenia wystąpień. Lublin: In-t Archeologii UMCS, s.51-52;

Buko, A i inni, 2014, A palatium or a residential complex? Recent research into the northern part of Góra Katedralna (Wysoka Górka) in Chełm. Palatium czy zespół rezydencjonalny? Północna część Góry Katedralnej w Chełmie (Wysoka Górka) w świetle wyników najnowszych badań - Sprawozdania archeologiczne. Tom 66. Kraków: IAE PAN P.122-124.

Dąbrowski, D. 2016. Król Rusi Daniel Romanowicz. O ruskiej rodzinie książęcej, spoleczeństwie i kulturze w XIII w. Kraków: AVALON s.285, 243-250.

Gołub, S., 2013, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wstępne wyniki badań. Rocznik Chełmski. T. 17. Chełm, s.293–306;

Gołub, S., 2015, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wyniki badań w 2014 roku. Rocznik Chełmski. T. 19. Chełm, s.419–426;

Goss, V., 2013, Slovak and Croatian Art in the Thirteenth Century. Some Striking Analogies and Their Background. History of Art / Slovakia and Croatia / Vol. I / Slovakia and Croatia Historical Parallels and Connections (until 1780). Bratislava: Zagreb  P.158-166.

Pełeński, J. 1914. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i zródeł archiwalnych. Kraków, s.129.

Susza, J. 1684. Phoenix tertiato redivivus albo Obraz starozytny chełmski Panny i Matki Bozej pszenajswietszej, slawą Cudow swoich ożyły. R. II. Zamość.

Świechowski, Z. 2000. Budownictwo romańskie w Polsce. Katalog zabytków. Warszawa. s.10, 29.

Александрович, В., 2007, Мистецтво Холма доби князя Данила Романовича. Княжа доба: історія і культура / Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. Вип.1. Львів с.136-153.

Антипов, И. 2000. Древнерусская архитектура второй половины ХІІІ – первой трети XIV в. Каталог памятников. Санкт-Петербург. с.110-113, 128-132.

Бевз, М. та Ґазда, Л., 2015. Георадарні дослідження археологічно-архітектурних решток Холмської катедри Пресвятої Богородиці XIII ст. Матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції: Сучасна архітектурна освіта: Архітектура: образ, естетика, емоційний контекст. 2-ге вид. Київ: КНУБА, 2015. с.33-35;

Бевз, М.,  та ін., 2015. Матеріали і технології в архітектурній біографії міста (на прикладі міста Холм у Польщі). Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції 24-26 червня 2015 р. Одеса: Астропринт, с.136-147;

Бевз, М., Бевз, В., Лукомський, Ю. та Петрик, В., 2003. Проблеми збереження, консервації та музеєфікації Успенського собору давнього Галича. Галич в доісторії і середньовіччі. Матеріали міжнародної наукової археологічної конференції. Галич. с.101-113.

Бевз, М. та Лукомський, Ю., 2016. Архітектурно-археологічні аспекти досліджень нововіднайденої Катедри Богородиці в Холмі. Король Данило: культурна і державотворча спадщина його доби . Науковий збірник за матеріалами Міжнар. конф. 8-9 грудня 2014 р. Львів: НУ “Львівська політехніка”, с.130-150;

Лукомський, Ю., 2002, Успенський собор давнього Галича (За результатами нових досліджень 1992-2000 років). Записки НТШ. Т. ССХLІV. Львів. с.594-597.

Лукомський, Ю., 2007. Галицькі білокам’яні хрестобанні церкви від князя Володара до короля Данила. Княжа доба: історія і культура / Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Вип.1. Львів с.276‑277.

Лукомський, Ю., 2009. Архітектурно-археологічні дослідження пам’яток монументального будівництва княжого Галича ХІІ‑ХІІІ ст. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”: на пошану Михайла Рожка. Кн.1.  Львів: Камула. с. 416‑431.

Малевская, М., 1989. Применение брускового кирпича в архитектуре Западной Руси второй половины ХІІІ – ХІV в. Советская археология. Вип. 4. Москва с.214.

Махновець, Л. ред., 1989. Літопис Руський. Переклад з давньоруської. Київ: Дніпро, с.412, 418–419.

Могитич, I. та Могитич, Р., 1990, Особливостi технiки мурування i архiтектурних форм Галицько-Волинського зодчества (Х-ХIV ст.). Археологiя, 4. Київ с.59, рис. 2.

 Ольховский, Г., 1895. Холмскій катедральный Рождество-Богородицкій собор во времена уніи (1598-1875) /оттиск из Х.В.Е.В. за 1895 год.

Петрик, В., 2014, Архітектура княжих резиденцій Галицько-Волинської держави XII-XIV ст. Проблеми дослідження, збереження та реставрації об’єктів культурної спадщини. Збірник наукових праць кафедри реставрації і реконструкції архітектурних комплексів. Львів: Растр-7, с.183-189;

Раппопорт, П.А, 1952, Волынские башни. Материалы и исследования по археологии СССР, 31, с.202–223.

Раппопорт, П.А., 1982, Русская архитектура Х–ХІІІ вв. Каталог памятников. Археология СССР. Свод археологических источников. Вып. Е 1-47. Ленинград: Наука (Ленинградское отделение). с.103, 81‑93.

Раппопорт, П.А. 1986. Зодчество Древней Руси. Москва. с.59, 66.

Раппопорт, П.А, 1989, О времени появления брускового кирпича на Руси. Советская археология. Вип. 4. Москва. с.207-211.

Терський, С. 2010. Княже місто Володимир: Монографія. Львів: В-во Національного університету «Львівська політехніка», с.121-123.

Трусов, О. 1988. Памятники монументального зодчества Белоруссии XI-XVII вв.: Архитектурно-археологический анализ. Наука и техника. Минск. с.82-84: рис. 37, 38.