ТИПИ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ АГРОРЕКРЕАЦІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ТА ПРИЙОМИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЇХ РЕКРЕАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

У статті висвітлюються питання типології сільських поселень агрорекреаційного спрямування та основних прийомів їх архітектурно-планувальної організації.

В результаті проведених досліджень та узагальнень запроектовано типи поселень з туристично-рекреаційними функціями: «курортні селища» - центри об’єднаних територіальних громад з наявними природно-лікувальними ресурсами та закладами довготривалого відпочинку і лікування в якості містобудівної основи; «рекреаційні села» - поселення, основною функцією є забезпечення довготривалого відпочинку населення; «агрорекреаційні села» - поселення, які поєднують функції виробництва агропромислової продукції і забезпечення різнострокового відпочинку рекреантів; «туристичні поселення» - села, які в силу природних та імміграційних процесів залишились без населення і в даний час використовуються для розміщення туристів; «туристичний притулок» - окремі житлові групи, які використовуються для нетривалого перебування і вирізняються мінімальними рівнями комфорту.

Запропоновано прийоми архітектурно-планувальної організації сільських поселень класифікувати у відповідності типів поселень з агрорекреаційними функціями, базуючись на застосуванні принципу непереривності та органічного поєднання планувальних структур курортно-рекреаційних об’єктів та комплексів, житлово-рекреаційних об’єктів з одного боку, та інших структурних елементів населених пунктів -  з іншого. До конкретних прийомів віднесено: екстраполяція (розвиток з подовженням) планувальної структури забудови поселень в бік основних ландшафтних принад місцевості, утворення нових вулиць на територіях, так званих, огородних дорізків, формування окремих громадських просторів в якості підцентрів обслуговування, набережних та прогулянкових еспланад.