Зростання сучасних терористичних загроз призвело до ескалації наслідків насильства над людьми, яке перейшло від традиційних форм до нових проявів, що уможливилось завдяки технологіям. Хоча такі небезпеки, як стихійні лиха і міські загрози, не є новими, їхня частота і серйозність зросли через експлуатацію навколишнього середовища. Основна проблема полягає не в нових небезпеках, а в еволюції їхніх проявів, що підкреслює вроджене прагнення людства до захисту і безпеки, історично продемонстроване завдяки створеним зусиллями громад міським укріпленням.
Безпека будівель також істотно еволюціонувала, а історичні документи, такі як нормативні акти після руйнівних пожеж, підкреслюють постійну потребу в архітектурній безпеці щодо зовнішніх і внутрішніх загроз. Відомими принципами, такими як “Десять принципів безпечного планування” Райнера фон цур Мюлена, керуються під час сучасного будівництва: естетика не повинна затьмарювати функціональну безпеку. Історично склалося так, що філософія дизайну “форма слідує за функцією” відстоювала безпеку поряд з естетикою, як це було після пожежі 1871 р. в Чикаго, що
змінила архітектурну практику.
У контексті сучасних конфліктів, таких як руйнування під час російського вторгнення в Україну, виникають нові виклики у сфері безпеки будівель. Перед інженерами постає складне завдання – оцінити структурну цілісність будівлі після нападу, балансуючи між поточними ризиками та необхідністю евакуації. Сучасні практики та уроки попередніх методологій цивільного захисту стають вирішальними для розроблення ефективних заходів реагування на нові загрози, що виникають під час ведення бойових дій у містах.
Загалом цей аналіз підкреслює: оскільки середовище стає все небезпечнішим, ефективні стратегії захисту повинні поєднувати історичні знання із інноваційним плануванням безпеки, відображаючи постійний діалог між архітектурою, громадою та мінливою природою загроз.
Sokolov V., Sukhov V. (2023). The influence of dangerous geological and technogenic processes during engineering and geological research and environmental safety for construction in the modern period. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series “Geology. Geography. Ecology”. Vol. 2023, Iss. 58, 111–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-09
Sukach, Y., Babadzhanova О., & Sukach, R. (2017). Захист населення та територій від надзвичайних ситуацій на стадії проектування об’єктів. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 16, 106–111. Retrieved from https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/Visnuk/
article/view/69
Васильченко О. В. (2010). Безпека експлуатації будівель і споруд та їх поведінка в умовах надзвичайних ситуацій: навч. посіб. / О. В. Васильченко, Ю. В. Квітковський, Ю. В. Луценко,
О. В. Миргород. Харків: НУЦЗУ. 372 с.
ДБН В.1.2-9-2008. СНББ. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації. Київ: Мінрегіонбуд України, 2008. 21 с.
ДБН В.1.2-14-2009. СНББ. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. 30 с.
ДБН В.1.2.2:2006 СНББ. Навантаження і впливи. Норми проєктування. Київ: Мінбуд України, 2006. 75 с.
Голоднов О. І., Отрош Ю. А., Король О. В. (2019). Вимоги до будівельних конструкцій для безпечної експлуатації будівель та споруд. Запобігання надзвичайним ситуаціям і їх ліквідація: матеріали наук.-практ. семінару.
Пахолюк О. А., Самчук В. П., Чапюк О. С. (2022). Вплив нехарактерних навантажень на конструкції будівель. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. No. 17. С. 103–110. https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2022-7(17)-14