ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛА З ДЕРЕВА

1
Department of Architectural Design and Engineering Lviv Polytechnic National University
2
Lviv Polytechnic National University

В нашій країні багато уваги приділяється збільшенню житлової забудови на територіях колишніх сіл та хуторів, яке в основному ведеться індустріальними методами, по типових проектах.  Проте на  сьогодні найбільшого розквіту сягає індивідуальне будівництво. Все більше з’являється проектів концепт-ідея яких полягає в зведені житла по сучасних технологіях, проте в старих традиціях. Чим більше суспільство занурюється в прогрес, чим більше в його житті з’являється штучних матеріалів, тим більше йому хочеться повернутись до природнього, до використання натуральних, екологічно чистих матеріалів.

Стаття присвячена дослідженню специфіки проектування дерев’яного житла. Протягом останніх десятиліть деревина як будівельний матеріал набирає все більшого розповсюдження, як у Європейських країнах, так і на території Азії, сучасні технології мінімізують основні недоліки дерев’яних конструкцій, таких як анізотропія, вогнестійкість та гниття. Популяризація питань гуманізму в архітектурі, її екологічності та енергоефективності є ключовим фактором у розвитку дерев’яного будівництва. Економічно вигідний, відновлюваний будівельний матеріал, що не вимагає значної кількості оздоблювальних матеріалів, та доволі простий у зведені та експлуатації завжди посідав почесне місце в еволюції народного зодчества житлових будівель.

Проведено аналіз становлення, розвитку та популяризації дерева, як конструктивного, оздоблювального та декоративного елементів, досліджено його фізичні властивості, ресурсний потенціал та екологічність.

 

Аалто, А. (1978). Архитектура и гуманизм: Сборник статей (Сост., вступ. статья, коммент. и библиогр. А. И. Гозака; Пер. с финского, англ., франц. и нем.). Москва: Прогресс.

Гущіна, О. В., & Бармашина, Л. М. (2010). Вплив архітектурних об'єктів на психоемоційний стан людини. Проблеми розвитку міського середовища. Науково-технічний збірник, 3, 41–48. URL: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13590

Максимів, Л. І., Климович, В. П., & Загвойська, Л. Д. (2016). Використання енергетичного потенціалу деревини: еколого-економічний вимір. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 14, 244–251. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nplanu_2016_14_37 https://doi.org/10.15421/411633

Овечкин, А. М., Маилян, Р. Л., Мамедов, Г. М., Клечановский, А. А., & Свистунов, А. М. (1975). Строительные конструкции (Под ред. А. М. Овечкина и Р. Л. Маиляна). Москва: Стройиздат.

Орешко, А. Н. Застосування дерева в архітектурі як спосіб гуманізації міського середовища. URL: https://book.uraic.ru/project/conf/txt/005/archvuz26_pril/5/template_article-ar=K01-20-k13.htm

Петрук, В. Г., Цвенько, О. О., & Кватернюк, С. М. (2011). Відеоекологія. Позитивні тенденції та перспективи розвитку. У Збірнику наукових статей ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Том 2, с. 715–718). Вінниця: ВНТУ. URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/1069

Публічний звіт Голови Державного агентства лісових ресурсів України за 2021 рік. (2021). URL: https://forest.gov.ua/publichniy-zvit-za-2021.pdf

Золотова, Ю. В. (2017). Культове народне зодчество України. Гуманітарний часопис, 2, 94–100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2017_2_13