1. Volume 7, Number 4, 2025
  2. СПАДЩИНА ПОСТРАДЯНСЬКИХ МОНОМІСТ ПІД ЗАГРОЗОЮ – СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

СПАДЩИНА ПОСТРАДЯНСЬКИХ МОНОМІСТ ПІД ЗАГРОЗОЮ – СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

SA.
2025;
Випуск 7, Номер 4
: 107-114
Автори:
  1. Kateryna V. Didenko
1
Senior Research Fellow, Vilnius Gediminas Technical University, Vilnius, Lithuania; Associate Professor, O.M. Beketov National University of Urban Economy, Kharkiv, Ukraine.

У ХХ столітті активна урбанізація сприяла появі мономіст, створених для одного підприємства чи кластеру підприємств. Типові для СРСР, вони формувалися за принципами модернізму й обслуговували державні економічні потреби. Вісагінас у Литві є прикладом такого міста, збудованого у 1970–1980-х роках для персоналу Ігналінської АЕС. Запроектований як спеціалізоване поселення серед природного оточення, він складався з компактних мікрорайонів, великих зелених зон та зручної мережі пішохідних і велосипедних доріжок. Планування ґрунтувалося на принципі доступності: школи, садки та громадські послуги розташовувалися в межах пешохідної доступності.

Міський простір поєднував типове панельне житло з індивідуальними архітектурними рішеннями, що створювало різноманітність матеріалів і композицій. Пішохідні коридори, громадські будівлі та малі об’єкти в «атомній» естетиці формували впізнаваний образ міста, водночас зберігаючи функціональну цілісність модерністського плану. Після поетапного закриття Ігналінської АЕС (2004–2009) Вісагінас зіткнувся з низкою викликів. Його модерністська спадщина, колись показова для пізнього радянського урбанізму, сьогодні не має правового захисту, що робить важливі споруди вразливими до занепаду чи демонтажу. Втрата знакових будівель підкреслює крихкість цього спадку.

Попри це, місцеві ініціативи сприяють усвідомленню цінності Вісагінаса й залученню фахової спільноти та міжнародних організацій до його збереження. Місто сьогодні постає як показовий зразок радянського індустріального урбанізму та простір, де тривають зусилля з охорони й переосмислення модерністської спадщини.

мономісто; модерніська спадщина; Ігналінська АЕС; Вісагінас.
  1. Architectural Guide of Visaginas, (2023). Architectural Guide of Visaginas. [online] Available at: <https://visaginas.guide/>  [Accessed 2 November 2025].
  2. Art and Culture Development Foundation of Uzbekistan, (2023). Tashkent Modernism XX/XXI: A research and preservation project for Uzbekistan’s architectural heritage. [online] [Date of reference 2 November 2025].
  3. Baločkaitė, R., (2010). Post-Soviet transitions of the planned socialist towns: Visaginas, Lithuania. Studia Transitologica: States & Societies, 2(2), pp.63–81.
  4. Cinis, A., Drėmaitė, M. and Kalm, M., (2008). Perfect representations of Soviet planned space: Mono-industrial towns in the Soviet Baltic Republics in the 1950s–1980s. Scandinavian Journal of History, 33(3), pp.226–246. https://doi.org/10.1080/03468750802079409
  5. Delfi, (2019). Viešajai miesto erdvei pakitus. [online] Available at: <https://www.delfi.lt/bustas/nt-rinka/viesajai-miesto-erdvei-pakitus-80046373>  [Accessed 2 November 2025].
  6. DOCOMOMO Portugal, (2020). Former kindergarten in Visaginas under threat of demolition. [online] Available at: <https://www.docomomo.pt/heritage/former-kindergarten-in-visaginas-under-threat-of-demolition>  [Date of reference 2 November 2025].
  7. Drėmaitė, M., (2023). Defining the attributes for modernist urban heritage: The case of “Kaunas 1919–1939: Architecture of Optimism”. Buildings, 13(1), p.196. https://doi.org/10.3390/buildings13010196
  8. Ignalinos atominė elektrinė, (n.d.). Istorija. [online] Available at: <https://www.iae.lt/lt/istorija>  [Accessed 2 November 2025].
  9. Ilchenko, M.S., (2019). Discourse of modernist heritage and new ways of thinking about socialist urban areas in Eastern Europe. Changing Societies & Personalities, 3(3), pp.243–257. https://doi.org/10.15826/csp.2019.3.3.074
  10. Kavaliauskas, A., (2003). Visaginas 1972–2002. Vilnius: Istorijos Fragmentai.
  11. Klein, M. et al., (2021). Creative and cultural industry in the Baltic Sea Region. Sustainability. https://doi.org/10.3390/su13084239
  12. Liubimau, S. and Cope, B. eds., (2021). Re-Tooling Knowledge Infrastructures in a Nuclear Town. Vilnius: Vilnius Academy of Arts Press.
  13. Mihaylov, V. and Ilchenko, M. eds., (2023). Post utopian spaces: Transforming and re-evaluating urban icons of socialist modernism. London: Routledge.
  14. Nedučin, D. and Krklješ, M., (2016). Post-socialism and urban transition: Transforming the socialist city. Facta Universitatis, Series: Architecture and Civil Engineering, 14(3), pp.347–357. https://doi.org/10.2298/FUACE160817023N
  15. Sagaryan, Z. and Azatyan, K., (2025). Analysis of the current state of the compositional ensemble of Yerevan’s central square: Challenges and proposed solutions. Budownictwo i Architektura, 24(2), pp.157–189. https://doi.org/10.35784/bud-arch.6934
  16. Smolenska, S., (2024). Kharkiv in the 1920s–1930s as the capital of victorious modernism. DOCOMOMO Journal, 70, pp.8–17. https://doi.org/10.52200/docomomo.70.02
  17. Statyba ir Architektūra, (n.d.). Unusual architecture photography workshop in Visaginas with Norbert Tukaj. [online] Available at: <https://sa.lt/netipines-architekturos-fotografijos-dirbtuves-visagine-su-norbert-tukaj>  [Accessed 2 November 2025].
  18. Tranavičiūtė, B., (2023). Modernist heritage versus contested legacy: The case of “Radio City”. Buildings, 13(1), p.246. https://doi.org/10.3390/buildings13010246
  19. Vale, L.J., (2014). Designing Resilience: Preparing for Extreme Events. London: Routledge.
  20. Vilniaus regioninis valstybės archyvas, (n.d.). Vilniaus regioninis valstybinis archyvas, f.1218, ap.1, b.645.
  21. Wikipedia contributors, (n.d.). Visaginas. [online] Wikipedia. Available at: <https://en.wikipedia.org/wiki/Visaginas> [Accessed 2 November 2025].