ОСВІТНЯ СКЛАДОВА ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ: ФІНАНСОВО-СТАТИСТИЧНИЙ ТА ПРАЦЕРЕСУРСНИЙ РАКУРСИ

1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Національний університет "Львівська політехніка"
3
Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра міжнародної економіки та інвестиційної діяльності

Із метою удосконалення теоретико-методичних і прикладних основ дослідження освітньої складової людського потенціалу автори узагальнили емпіричні матеріали, які окреслюють переваги високоосвічених осіб на ринку праці у вимірах: оплата праці, зайнятість, ризик безробіття. Досліджено структуру загальних витрат на освіту в Україні із позицій провайдерів та джерел фінансування, а також динаміку фінансового забезпечення освіти. Здійснено аналіз тенденцій у середовищі освіти. Виокремлено проблеми втрат освітньої складової людського потенціалу

1. Новікова О. Ф., Амоша О. І., Антонюк В. П. та ін. (2012). Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти: колективна монографія. Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 534 с.

2. Стефанишин О. В. (2006). Людський потенціал економіки України: монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 315 с.

3. Жук О. П., Дроздовська Л. О. (2019). Освітня компонента у процесі формування людського потенціалу національної економіки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки, Вип. 35, С. 13–18.

4. Андрейцева І. А. (2020). Трудовий потенціал України: аналіз освітньої компоненти. Young Scientist, № 8, С. 249–256. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-8-84-50

5. Осипенко К. В. (2019). Людський потенціал як чинник формування сталого розвитку міст. Містобудування та територіальне планування, Вип. 70, С. 431–437.

6. Томчук О. В. (2019). Теоретико-методологічні підходи до визначення змісту і структури людського потенціалу території. Вісник економічної науки України, № 2, С. 121–136.

7. Hrynkevych О., Sorochak O. (2021). Priorities of improving the competitiveness of higher education in regional development management (case of Ukraine). SEMI, рр. 144–157. URL: https://doi.org/10.23939/semi2021.01.144

8. Halkiv L., Karyy O., Kulyniak I., Kis Y., Tsapulych A. (2021). The national system of higher education and government procurement for its services as activators of the development of IT entrepreneurship. CEUR Workshop Proceedings, 2870, рр. 1338–1349. URL: https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0- 85107189998&origin=resultslist

9. Hrynkevych, O., Sorochak, O., Panukhnyk О., Popadynets N., Bilyk, R., Khymych I., Yazina, V. (2020). Competitiveness of higher education system as a sector of economy: Conceptual model of analysis with application to Ukraine, Advances in Intelligent Systems and Computing. AISC, Vol. 1131, pp. 439–445. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-39512-4_69

10. Bespalyuk Kh., Protsak K. (2021). Design thinking as an effective method of adaptation to change. Journal of Lviv Polytechnic National University. Series of Economics and Management, 5 (1), pp. 121–131. URL: https://doi.org/10.23939/semi2021.01.121

11. Шкода Т. Н. (2011). Взаємозв’язок людського та інтелектуального потенціалів. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: збірник наук. праць, № 29. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/291

12. Лісогор Л. С., Нестеренко В. В. (2020). Формування та реалізація трудового потенціалу регіонів та громад як основа забезпечення їх сталого розвитку. Економіка і організація управління, № 2, С. 20–30. URL: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.2.2.

13. Степура Т. М. (2021). Розвиток людського потенціалу в умовах квалітизації економіки України: дис. … д-ра екон. наук: 08.00.07. Вінниця, 608 с.

14. Education at a Glance, 2020: Indicators. OECD website. URL: https://doi.org/10.1787/69096873-en

15. Education pay soff, but you have to bepatient, 2020. ILO: website. URL: https://ilostat.ilo.org/

16. Економічна активність населення України 2018: статист. збірник. Державна служба статистики України: вебсайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

17. Arntz M., Gregory T. & Zierahn, U. (2016). The risk of automation for jobs in OECD countries: A comparative analysis. OECD Social, Employment and Migration Working Papers. 189. рр. 1–34. URL: https://dx.doi.org/10.1787/5jlz9h56dvq7-en

18. The State Statistics Service of Ukraine. Statistical information. Education. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua

19. Лондар Л. П. (2020). Особливості фінансування освітніх послуг в умовах сучасних викликів. Реформа освіти в Україні. Інформаційно-аналітичне забезпечення: збірник тез доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції 15 жовтня 2020 р., С. 39–42.

20. Міністерство освіти і науки України. Інформаційні довідки щодо розрахунку обсягів освітньої субвенції. URL: https://mon.gov.ua

21. Державна казначейська служба України. Звітність. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua/filestorage/vikonannya-derzhavnogo-byudzhetu 22. Зубчик О. А. (2014). Якісна вища освіта: формування людського капіталу та підвищення конкурентоспроможності держави. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління. 1. С. 25–28.

23. Barbosa-Camargo M. I., Castiblanco-Moreno S. E., Medina-Arboleda I. F. (2020). Textual statistical analysis of higher education policy financing: evidence from member countries of the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD). Formación universitaria, рр. 169–180. DOI: 10.4067/S0718- 50062021000100169