ЖУРНАЛІСТСЬКА НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ: ЯК ПИСАТИ ПРО РЕЛІГІЙНІ СПІЛЬНОТИ

Існуючі журналістські стандарти покликані, у тому числі, запобігати конфліктам у межах суспільства. Зокрема, це стосується стандарту балансу думок, точок зору, який передбачає необхідність «надати слово всім сторонам конфлікту та відобразити їхні позиції, водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим». Конкретизуючи цей стандарт, фахівці радять для уникнення фальшивого балансу консультуватися з професійними експертами і взагалі відмовитися від написання матеріалу у разі браку інформації. Стандарт відокремлення фактів від коментарів також покликаний донести максимально неупереджену інформацію, де позиція самого журналіста, якщо вона є, подається окремо від поданої інформації.

Проте журналіст сам є людиною і частиною тої культури сприйняття навколишнього світу, яка існує у певному суспільстві. Наслідком вищезазначеного є, на наш погляд, те, що журналіст не усвідомлює наявність власних упереджень, а, отже, йому досить важко їх уникати.

Упередження стосовно протестантських релігійних спільнот має глибоке історичне коріння. Зокрема, в російській імперії протестантам заборонялася місіонерська діяльність стосовно православного населення. Як в імперські часи, так і в радянські актуальною була «боротьба з сектами», під якими зазвичай розумілися будь-які відхилення від панівної релігії/ідеології. Радянська влада додала до цього активну антирелігійну пропаганду за допомогою кінематографа. Яскравим прикладом такої пропаганди є, зокрема, стрічка «Хмари над Борськом», де протестантів-п’ятидесятників представлено у вигляді групи, що приносить людські жертви.

Проведені польові дослідження доводять усталеність подібних уявлень. Зокрема, серед православних розповсюдженою є думка щодо «біснування» п’ятидесятників, незнання конфесійної належності протестантів («мабуть, не християни») і навіть уявлення про людські жертвопринесення.

Питання, які порушено у цій розвідці, стосуються, по-перше, наявності/відсутності ектраполяції подібних уявлень на окремі журналістські матеріали, присвячені чутливій релігійній тематиці. По-друге, ми намагаємося з’ясувати, у який спосіб можна створити неупереджений журналістський матеріал на релігійну тематику. З  цією  метою проведено аналіз матеріалу на дотримання журналістських стандартів та інтерв’ю з журналісткою – авторкою матеріалу.