До питання про зміст поняття «журналістика дозвілля»

Здійснено спробу тлумачення важливого сегмента діяльності сучасних засобів масової інформації – журналістики дозвілля. Для термінологічного розкриття цього явища найперше проведено порівняльний аналіз двох соціальних інститутів – журналістики і дозвілля – щодо виявлення функцій останнього, які можуть виконувати засоби масової інформації. Така проста логічна операція дала змогу констатувати змістовність терміна “журналістика дозвілля”. Після ознайомлення з етимологією та значенням поняття “дозвілля” і вивченням його функцій вдалося дійти висновку про те, що журналістика, у всій її різноманітності та незалежно від контенту, є однією із форм дозвіллєвої діяльності людини, яка за своєю універсальністю не схожа на будь-яку з інших дозвіллєвих практик. Медіадозвілля, як один із різновидів дозвілля, виконує практично весь спектр функцій цього соціального інституту. Змістовно близьким до поняття “журналістика дозвілля” є термін “розважальна журналістика”. Автори аргументують, чому дозвіллєва і розважальна журналістика є синонімічними поняттями лиш до певної міри. Висунуто й обґрунтовано тезу, що журналістика дозвілля проявляється на усіх рівнях дозвілля (пасивне, розважальне, пізнавальне, творче), функціонує у більшості потоків інформації у ЗМІ, врешті є жанрово розгалуженою. Встановлено відповідності між рівнями дозвілля і потоками інформації. З’ясовано, що питомо дозвіллєвими є два потоки інформації у ЗМІ: естетично-розважальна та науково-просвітницька інформація. Беручи до уваги два критерії – рівні дозвілля і потоки інформації у ЗМІ, запропоновано класифікацію журналістики дозвілля (більш узагальнений і деталізований варіанти). Іншу класифікацію журналістики дозвілля розроблено з урахуванням висвітлення у ЗМІ тих чи інших дозвіллєвих практик. Зрештою, порушено питання про необхідність перегляду функцій журналістики з метою адекватного представлення у цій системі явища дозвіллєвої журналістики.