УКРАЇНОЦЕНТРИЗМ І ПРОПАГАНДА: РЕАЛІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕМОВЛЕННЯ ЛУГАНЩИНИ

1
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ),

У статті розглянуто процес розвитку луганського регіонального телебачення з початку військової агресії Російської Федерації проти України у 2014 р. Цьому періоду характерні фізична окупація території Луганської та Донецької областей, анексія Республіки Крим, ведення агресивних військових дій під прикриттям незаконних збройних формувань з одночасним використанням широкого спектра політичних, економічних та інформаційно-пропагандистських заходів. Здійснений аналіз функціонування системи телемовлення Луганщині засвідчив, що на трансформацію регіонального інформаційного поля та масово-інформаційну діяльність суттєво вплинули супровідні військової агресії – гібридна та інформаційна війна. Агресія Росії проти України змінила сталу масовокомунікативну діяльності місцевих, регіональних, національних медіа. Телекомпанії Луганщини та Донеччини у травні 2014 р. були захоплені проросійськими бойовиками, а згодом «націоналізовані» терористичними угрупуваннями «ЛНР» та «ДНР». Фізична окупація частини території Луганської (ОРЛО – окуповані райони Луганської області) та Донецької (окуповані райони Донецької області ( ОРДО)) областей призвела до швидкої анексії частини  інформаційного простору з насичення його російськими пропагандистськими та місцевими сепаратистськими каналами телебачення, витіснення всього українського блокуванням  альтернативних потоків інформації. При цьому в ОРДЛО запроваджена російська пропагандистська модель мовлення. Натомість відроджені в евакуації канали українського регіонального телебачення (ІРТА, ЛОТ (та його правонаступник UA: Донбас) удосконалили технічну базу телестудій, використали новітні технології, змінили якісні показники наповнення контенту, який став інтелектуальним, різножанровим, орієнтованим й тому числі й на аудиторію тимчасово окупованих територій  й ґрунтується на україноцентричних позиціях.

  1. Лизанчук В. Україноцентризм – інтегруючий принцип формування журналістського професіоналізму. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2017. Вип. 42. С. 167-177 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Jur_2017_42_25 (дата звернення 12.08.2020).
  2. Інформаційні виклики гібридної війни: контент, канали, механізми протидії. К. : НІСД, 2016. 109 с. – URL: http://old2.niss.gov.ua/public/File/2016_nauk_anal_rozrob/inform_vukluku.pdf (дата звернення 12.08.2020).
  3. Соломін Є. О. Телевізійні новини. Луганський досвід : монографія. Ужгород : ФОП Береза А. Е., 2015. 209 с.
  4. Соломін Є. Інформаційна безпека України: від анексії до концепції через війну на сході. Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 68-72.
  5. Світова гібридна війна: український фронт / за ред. В. Горбуліна. Харків : Фоліо. 2017. 496 с.
  6. Дубина А. М. Інформаційно-психологічні війни і їх вплив на масову свідомість. К. : НТУУ «КПІ», 2011. 57 с.
  7. Панченко В. М. Інформаційні операції в асиметричній війні Росії проти України: підходи до моделювання. Інформація і право. 2014. № 3 (12). С. 13-16.
  8. Петрик В. Небезпеки особистості в інформаційному просторі. Юридичний журнал. 2007. № 2. С. 45-46.
  9. Телебачення як джерело політичних новин – загальнонаціональне опитування. – URL: https://dif.org.ua/article/telebachennya-yak-dzherelo-politichnikh-novin... (дата звернення 17.04.2020).
  10. ЛКТ Журналисты ЛКТ говорят, что не поддерживали «ЛНР».  – URL:   https://ms.detector.media/monitoring/regional_news/zhurnalisty_lkt_govoryat_chto_ne_podderzhivali_lnr/ (дата звернення 17.12.2019).
  11. Телеканали в зоні АТО почали працювати без штату й техніки, – опитування. – URL: https://ms.detector.media/tv_radio/1411981046/telekanali_v_zoni_ato_poch...(дата звернення 17.04.2020).
  12. Дзюба І. Потрібнен міжнародний журналістський осуд. День.  2014. 15 лип.
  13. Міжнародна конвенція про використання радіомовлення в інтересах миру. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_229 (дата звернення 15.03.2020).
  14. Radio T´el´evision Libre des Mille Collines. – URL:     https://en.wikipedia.org/wiki/Radio_Télévision_Libre_des_Mille_Collines (дата звернення 17.07.2019).
  15. Інтерахамве.  – URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Интерахамве (дата звернення 13.01.2020).
  16. Straus, S., “How Many Perpetrators Were There in the Rwandan Genocide? An Estimate,” Journal of Genocide Research, 6(1) (2004). рр. 85–98.
  17. Телебачення Луганщини як взірець відродження та успішної роботи. – URL: http://paralel-media.com.ua/p74978.html (дата звернення 17.07.2019).
  18. Government Bill «Education and accessibility – public service broadcasting». – URL: http://www.government.se/sb/d/574/a/225379 (дата звернення 12.04.2020).
  19. МІП спільно з Концерном РРТ відновили мовлення каналу «ІРТА» в чотирьох районах Луганської області. – URL: https://mkip.gov.ua/news/742.html (дата звернення 12.08.2020).