Здійснено компаративний аналіз журналістських текстів у так званих нових медіа (телеграм-канал “Украина Сейчас”) та професійних медіа (онлайн-видання “Дзеркало тижня”). З’ясовано подібності та відмінності контенту за тематикою та найпопулярнішими персоналіями, що стають героями новин, дотриманням стандартів точності та відокремлення фактів від коментарів або ж нейтральністю новин. Метод дослідження – комп’ютерний аналіз текстів із використанням модулів Python та бібліотеки для обробки природньої мови Spacy. Було встановлено, що найбільше згадок в обидвох медіа про повномасштабну війну Росії проти України, Зеленського, Генштаб, ЗСУ та Путіна. Однак при цьому телеграм-канал робить ставку на гарячі новини з регіонів, що найближче до лінії фронту, а професійне ЗМІ опікується міжнародним порядком денним. Також контент УС більше стосується персоналій, а ДТ надає перевагу інституціям, частка з яких – це інші ЗМІ. Тож онлайн-ЗМІ ще й акумулює ексклюзивні повідомлення від інших професійних масмедіа. Проте намагання телеграм-каналу повідомляти новини якомога швидше призводить і до порушення стандартів, зокрема точності: телеграм-канал може повідомляти про вибух чи ракетний удар майже відразу, як це сталося, не маючи при цьому достатньо фактів. Те саме стосується і фото, відео, які супроводжують подібну інформацію. Ще одна відмінність телеграм-каналу від професійного медіа у тому, що тут не завжди дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів. Тож не тільки повідомляють новини, але й коментують, іронізують тощо. Здійснений аналіз дозволяє говорити про певний розподіл функцій нових та професійних медіа. Телеграм-канали краще дотримуються правила наближення інтересів, а також виготовляють контент, що є більш легким для сприйняття. Але без професійних ЗМІ, які будуть публікувати так звані hard news – суспільно-вагомі повідомлення, що надходять із різноманітних інституцій та міжнародних організацій, а також перевіряти гарячі новини, що були повідомлені телеграм-каналами, не можна говорити про ефективну медіасистему.
1. Вісім із десяти найпопулярніших телеграм-каналів в Україні є анонімними. ІМІ. URL : : https://imi.org.ua/news/visim-iz-desyaty-najpopulyarnishyh-telegram-kana... (дата звернення: 10.12.2022). 2. Гуржій С. В. Сучасні загрозливі тенденції використання Telegram-каналів на шкоду державним інтерсам // Інформація і право. 2021. № 4. С. 162–169. 3. Дев’ять онлайн-медіа, що стали найякіснішими: моніторинг ІМІ. URL : https://imi.org.ua/monitorings/dev-yat-onlajn-media-shho-staly-najyakisn... (дата звернення: 10.12.2022). 4. Жугай В., Кузнєцова Т. Особливості телеграм-каналів як новітніх інструментів медіа: український контекст. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2021. № 6 (3). С. 120–125. 5. Методологія аналізу проросійських і окупаційних телеграм-каналів в українському сегменті телеграма. Детектор медіа. URL : https://detector.media/monitorynh-internetu/article/205956/2022-12-14- metodologiya-analizu-prorosiyskykh-i-okupatsiynykh-telegram-kanaliv-v-ukrainskomu-segmenti-telegrama/ (дата звернення: 10.12.2022). 6. Моніторинг регіональних ЗМІ, соціальних мереж Одещини, окремих ЗМІ рф з метою виявлення інформаційних операцій, дезінформації, прихованих спроб маніпулювання громадською думкою. Ізбірком. URL : http://cvu.od.ua/db_pic/images/files/file_1657126497.0931.pdf (дата звернення: 10.12.2022). 7. Стеблина Н. Алгоритм виявлення недостовірних посилань та чуток у телеграм-каналах. Образ. 2022. № 3(40). С. 94–100. 8. Стеблина Н. Медіахолдингу немає, джинса триває. Тепер Ріната Ахметова вихваляють у телеграмі. Детектор медіа. URL : https://detector.media/monitorynh-internetu/article/206483/2022-12-29-me... (дата звернення: 29.12.2022). 9. Тонкіх Ю. Особливості функціонування публічних Telegram-каналів як кросмедійної платформи. Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. 2021. № 4 (48). С. 47–54. 10. Українська аудиторія після початку великої війни: зміни у медіаспоживанні, сприйняття інформаційного простору, чутливість до спотвореного контенту. Детектор медіа. URL : https://detector.media/infospace/article/204890/2022-11-16-ukrainska-aud... (дата звернення: 10.12.2022). 11. Українські медіа, ставлення та довіра у 2022 р. Опитування USAID-Internews щодо споживання медіа. URL : https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavl... (дата звернення: 10.12.2022). 12. Українці беруть новини з інтернету та не надто сподіваються на вибори – дослідження. Детектор медіа. URL : https://detector.media/infospace/article/202016/2022-08-18-ukraintsi-ber... (дата звернення: 10.12.2022). 13. Чернявська Л., Данилюк Н. Телеграм-канали як інструмент диджиталізації українських масмедіа. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2021. № 6 (3). С. 192–198. 14. Bruno N. Tweet first , verify later? How real-time information is changing the coverage of worldwide crisis events. Reuters Institute. 2021. URL : https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/our-research/tweet-first-veri... (дата звернення: 10.12.2022). 15. Chadwic A. The Hybrid Media System: Politics and Power. Oxford : Oxford University Press, 2017. 16. Mattoni A., Ceccobelli D. Comparing hybrid media systems in the digital age: A theoretical framework for analysis. European Journal of Communication. 2018. С. 1–18. 17. Plakhta D. Telegram as a tool for political influence and manipulation. Теле- та радіожурналістика. 2020. № 19. С. 88–94