Термінологія журналістики: питоме й запозичене

Терміносистема журналістики містить поняття, що характеризують її діяльність, виробничі процеси і явища, включеність у суспільне життя. Галузева лексика відображає інтеграцію у світовий інформаційний простір, залучення й осмислення новітніх теорій, сучасних галузевих технологій та методик. Саме тому виникає інтерес до термінологічного контенту української журналістики з погляду по- ходження його складових.

Досить повне уявлення про метамову фахового середовища дають галузеві довідкові видання, тому для дослідження вибрано основний підхід — послідовну вибірку професійних термінів журналістики відповідно до їх складових за походженням на основі словника-довідника І. Михайлина.

Статистичний аналіз однослівних термінів задля визначення частки питомих і запозичених показує, що залучення слів відбувається з англійської, латинської, французької, грецької, німецької та деяких інших мов. Спостерігається явище міжмовного комбінування коренів та слів: різні за структурою терміни створено на основі українських та запозичених елементів. З’ясовано, що й однослівні (прості та складні), й багатослівні (прості й ускладнені — три-, чотирикомпонентні, багаточленні) терміни галузі складаються переважно із запозиченого мовного матеріалу.

Вважаємо, що на основі детального опрацювання термінів одного довідкового видання вимальовується така картина їх походження, яку можна екстраполювати на всю терміносистему галузі. Отримані результати аналізу походження термінів журналістики можуть свідчити, з одного боку, про потребу журналістів бути причетними до світового простору, володіти зрозумілою у глобальному вимірі термінологією, а з другого — про «мовне лінивство», коли фахівці галузі не докладають зусиль, аби адаптувати іншомовні поняття до рідномовного середовища. У такому контексті важливою є координація зусиль наукової спільноти з українізації терміносистем, їх упорядкування та адаптування до норм української мови.