Прес-служба ДП «Львівстандартметрологія»
Вівторок, 04 жовтня 2016 13:12
Фахівці ДП «Львівстандартметрологія» взяли участь в XlV Міжнародній науковій конференції
29 вересня – 1 жовтня 2016 року в приміщенні Національного університету «Львівська політехніка» відбулась XІV Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016».
Організаторами наукової конференції були: Міністерство освіти і науки України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», Національний університет «Львівська політехніка», Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Наукове товариство імені Тараса Шевченка, Наукове товариство імені Шевченка в Америці, Львівське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
У роботі конференції брали участь близько 50 провідних українських та зарубіжних науковців, філологів, термінологів, інженерів. Тематика заходу охопила теоретичні та практичні питання сучасної українській термінології, а саме: теоретичні засади термінознавства та лексикографії; лексикографія та міжмовні зв’язки; нормування та стандартизація термінології; термінологія природничих знань (фізична, охорони здоров’я, сільськогосподарська тощо); термінологія гуманітарних знань (мовознавча, суспільно-політична, правнича, військово-спортивна, філософсько-богословська тощо).
Урочисто відкрив пленарне засідання конференції голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки України Богдан Рицар, який озвучив про присвяту конференції 25-й річниці проголошення Незалежності України та 160-річчю з дня народження Івана Франка, а також проінформував присутніх про практичне втілення в життя напрацювань і ухвалень попередніх конференцій, небайдужість до проблем української мови не лише учасників заходу в Україні, а й з діаспори, які регулярно видають різноманітні словники. Також, він наголосив, що термінологія є базою усіх наук, адже, ніхто не може займатися наукою, не володіючи тією чи іншою термінологією.
З вітальним словом та доповіддю виступив заступник з питань метрології в.о. генерального директора ДП «Львівстандартметрологія» Ігор Щур, який детально зупинився на змінах, які відбулися у системі технічного регулювання та перспективи її реформування до 2020 року.
За підсумками проведення конференції було прийнято ухвалу, спрямовану на вирішення актуальних проблем покращення стану української фахової мови і термінології, враховуючи пропозиції учасників щодо розроблення та впровадження термінологічних стандартів, видання та перевидання термінологічних словників тощо.
Як творять українську термінологію, а вона — реформує Україну
Ці люди — учасники міжнародної наукової конференції «СловоСвіт» — дбають про те, як правильно українською мають «говорити» різні наукові галузі. Минулого тижня, 29 вересня — 1 жовтня, у Львівській політехніці ця знана конференція відбулась учотирнадцяте — під назвою «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016».
14 конференцій — це вже історія: можна заводити літопис. Ми розпочали в 1992 році, на наступний рік після проголошення незалежності нашої держави. Україні 25 років — і цій даті — одна з присвят нашої конференції. Крім того, в нас є ще одна кругла дата
— 160-річчя з дня народження нашого Мойсея. І мотто конференції сьогодні — Франкові слова «Якби ти знав, як много важить слово...»: як важливо знати те слово, втілювати його у фахову, науково-технічну термінологію і т.д. Якщо проаналізувати 24 роки нашої діяльності, то я повторю те, про що, зрештою, говорю на кожній конференції: наша держава не дуже переймається справами термінології... Але нам — своє робить, — такими словами відкрив конференцію Богдан Рицар, голова її програмного комітету, очільник Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Мінекономрозвитку і торгівлі та МОН.
Богдан Євгенович згадав також, що на початках конференція збирала більше учасників (перша — десь понад 200 осіб), нині ж менше. Однак це поважні досвідчені фахівці. Цьогоріч до заходу долучились термінологи-філологи, інженери — з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Кам’янця-Подільського, Миколаєва, інших міст України, а також з-за кордону, із Польщі, Канади, США, Австрії. Вони мали нагоду представити свої напрацювання у трьох секціях: «Теоретичні засади термінознавства. Лексикографія та міжмовні зв’язки», а також «Термінологія природничих знань» (фізична, хіміко-біологічна, технічна, охорони здоров’я, сільськогосподарська, лісівнича, інші галузі) і «Термінологія гуманітарних знань» (мовознавча, суспільно-політична, правнича, військово-спортивна, філософсько-богословська тощо).
Пленарне ж засідання наукової зустрічі розпочав заступник генерального директора з питань метрології ДП «Львівстандартметрологія» Ігор Щур: говорив про зв’язок термінознавства із процесом реформування системи технічного регулювання (розроблення і впровадження нових технічних регламентів, стандартів), що пов’язаний зокрема з інтеграцією України з економічним і правовим простором Євросоюзу і націлений на гармонізацію з європейськими та міжнародними нормативними документами. Професор Михайло Гінзбург з Інституту транспорту газу (Харків) доповів про правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах. Поміж інших на пленарному засіданні виступили й львівські політехніки, зокрема професор Віктор Яворський (ІХХТ) запропонував тему «Стандартизація назв хімічних елементів, понять, термінів та визначень хімії — нагальне завдання сьогодення», а голова університетського Товариства «Просвіта», професор Христина Бурштинська (ІГДГ) — доповідь «Український Мойсей (до 160-річчя) від уродин Івана Франка» (із текстом можна ознайомитись у минулому числі «Аудиторії»).
За рекомендацією редколегії виголошені доповіді буде опубліковано у Збірнику наукових праць учасників конференції або у Віснику Львівської політехніки — серія «Проблеми української термінології» — та розміщено на інтернет-сторінці Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології.
Ірина Шутка
Аудиторія: освітній студентський тижневик. – № 28 (2948). – 6–12 жовтня 2016. – С. 3, 6
Богдан Рицар: «Свідомі люди приходять не задля вигоди»
У НУ «Львівська політехніка» відбулась XIV Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016». Працювали секції: «Теоретичні засади термінознавства. Лексикографія та міжмовні зв’язки»; «Термінологія природничих знань»; «Термінологія гуманітарних знань»
Серед активних доповідачів – Михайло Гінзбург (Інститут транспорту газу, м. Харків), Ольга Кочерга (Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, м. Київ), Любов Петрух (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), Віктор Яворський (Національний університет «Львівська політехніка»), Олена Южакова (Одеська національна академія харчових технологій), Христина Бурштинська (Національний університет «Львівська політехніка»), Роман Мисак (Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, м. Львів), Ірина Кочан (Львівський національний університет імені Івана Франка). Йдеться про те, щоб нагадати МОН України – потрібно негайно створити Правописну комісію, яка мала б бути вагомим осередком для розвитку української термінології. Ось кілька тем, з якими виступили науковці: «Стандартизація назв хімічних елементів, понять, термінів та визначень хімії - нагальне завдання сьогодення», «Тривале спотворювання та новітні спотворення семантики українських слів та словосполук», «Посібники з термінознавства й навчальний процес», «Вихід у світ „Українсько-латинсько-англійського медичного енциклопедичного словника"», «Аналізування проблеми дефініювання неясних понять», «Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах».
Розмовляємо з головою Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки України, а також - головою програмного та організаційного комітетів XIV Конференції Богданом Рицарем.
– Ваші враження від Конференції...
Загальне враження позитивне. Наші конференції потроху старіють, замало молоді. Переважно учасниками є пасіонарії від термінології – фахівці та філологи, серед яких є навіть учасники перших конференцій СловоСвіт. Ці люди займаються лексикографією, укладають словники, досліджують різні проблемні питання термінології у фахових царинах знань не задля якоїсь власної вигоди. Вони розуміють важливість цієї справи. Зрештою, на них і тримаються наші конференції. Але прикро також, що ухвали наших конференцій не мають очікуваного поступу – наші звернення, які надсилаємо до різних інституцій, ігноруються. Нас не чують. Наприклад, пропозиція багатьох конференцій СловоСвіт щодо відкриття Міністерством освіти спеціальності «термінологія» досі «лежить у шухляді». Так само досі (вже майже 7 років) не працює Правописна комісія. Щоправда, сьогодні чув від колег із Києва, що надія є, що з новим міністром освіти ця справа зрушиться з мертвої точки. Тож в ухвалі цієї конференції пропонуватимемо залучити до новоствореної комісії наших відомих фахових термінологів, які мають свої прогресивні підходи, – Ольгу Кочергу та Михайла Гінзбурга.
– Як взагалі виникла ідея проводити такі термінологічні конференції?
– То цікава історія. Ідея виникла в купе потяга, у якому на запрошення Тараса Кияка їхали до Чернівецького держуніверситету ім. Ю. Федьковича на наукову конференцію «Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць» філологи Таміла Панько й Ірина Кочан та інженери Володимир Літинський і Богдан Рицар. Коли пані Таміла сказала – чому б нам в університеті не організувати термінологічну конференцію, то я додав - і саме з науково-технічної термінології. Але тоді - у Львівській політехніці. Заперечень не було. А коли на пленарному засіданні я про це натякнув, Тарас Кияк, який хвалився привезеним з Канади «Словником чужослів. Знадібки» Петра Штепи сказав: якщо ми організуємо таку конференцію у Політехніці, то він обіцяє цей словник нам подарувати. Так і сталося, але отримали ми його аж на 3-й конференції, бо він щоразу про це забував...
– А коли це було?
– Це було в 1991 році. А спонукало мене те, що з 1989 на радіофакультеті політехніки за моєю ініціативою запрацював від «Просвіти» термінологічний семінар, на якому ми дискутували про різні проблеми радіотехнічної термінології. А така потреба була на часі ще й тому, що ми з моїм колегом Костьою Семенистим працювали над укладанням першого російсько-українського словника з радіоелектроніки.
– Тоді починалася так звана горбачовська відлига?
– Саме так. Згодом (здається, у 1990) з’явився «Короткий російсько-український словник з електротехніки» Володимира Перхача, який під ту пору очолював видавничо-методичну комісію Львівської політехніки. До речі, в укладанні цього словника, чималу працю вклав Андрій Воробкевич.
– І що було далі?
– Коли я розповів Володимиру Перхачу про ідею провести термінологічну конференцію в Політехніці, він промовив свою улюблену фразу – «то ж до праці...»! І відтоді все почалося... 1992 рік був для нас надзвичайно важким: крім підготовчої роботи над першою термінологічною конференцією, майже з нуля створювався Держстандарт України, а отже й його комітети, серед яких (а це вже було точно з нуля) і Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), який нам вдалося започаткувати саме на базі Львівської політехніки. ТК СНТТ тоді очолив Володимир Перхач, і тільки десь через рік-півтора половину функцій Комітету було передано Київському політехнічному інститутові. Але це вже інша історія...
– Хто були учасниками перших конференцій?
– Очевидно, що ними були всі, кому не байдужі мовні проблеми в різних царинах знань. Це інженери, науковці, працівники різних організацій, філологи з різних куточків України. Цікаво, що відразу цей форум термінологів набув статусу міжнародного – до нас «зліталися наче журавлі з далеких країв» фахівці з української діаспори: США, Канади, навіть Венесуели, а з Європи – Польща, Швейцарія, Угорщина, Австрія, а також з Росії, Білорусі, Узбекистану, Казахстану... До речі, учасник 4-ї конференції СловоСвіт’96 інженер із Лос-Анджелеса Тимотей Балабан своїм «Англійсько-українським словником-довідником інженерії довкілля» (над яким мені тоді довелося добре попітніти) започаткував у 2000 році термінографічну серію СловоСвіт. У цій серії цього року нарешті вийшов за № 16 «Українсько-англійський словник з радіоелектроніки» (укладачі – Б. Рицар, Л. Сніцарук, Р. Мисак), над яким ми працювали (щоправда, з деякими перервами) добрих 20 років.
– А як запрацював новостворений ТК СНТТ?
– Це був просто неймовірний період становлення, бо у нас нічого не було, з чого можна було б почати, крім ГОСТів. їх треба було не тільки перекласти українською, але й переробляти, удосконалювати застарілі, а також розробляти нові Державні стандарти України (ДСТУ) і, зокрема, на терміни та їх визначення. Якби не Фонд Карла Поппера, який тоді очолював Богдан Гаврилишин (а він виявився родичем Євгена Шморгуна), було би нам дуже скрутно. Тож за кошти цього Фонду ми з паном Євгеном вирушили до Женеви, де в організаціях 150 та ІЕС закупили міжнародні стандарти і привезли їх до України. Перед тим як потрапити до цих організацій, ми відвідали посольство України. Воно тоді було на території посольства колишнього Радянського Союзу, яке займало в центрі Женеви величезну територію (там зараз посольство Росії). У це тепер навіть важко повірити – наше посольство в 1992 році містилося в невеличкій кімнаті (а посольство Білорусі, до речі, мало поруч кімнатку під сходами).
– Словом, розпочалося?
– Так. Це був просто бум, коли ці стандарти потрапили до Політехніки, і ми розпочали роботу над ДСТУ вже як ТК 19 Держстандарту України. Як тепер пам'ятаю, у кабінеті Володимира Перхача не було місця де сісти, бо на наш заклик розробляти українські термінологічні стандарти відгукнулося дуже багато фахівців з багатьох міст України.
– І тоді Ви розкрутили всю цю справу з термінологією?
– Саме так. По дорозі до Женеви ми у Відні відвідали Міжнародний інформаційний термінологічний центр Infoterm, який очолював Хрістіан Ґалінскі. Згодом наш ТК СНТТ став членом цієї організації, а його директор - учасником кількох конференцій СловоСвіт. До речі, сьогодні ТК СНТТ є також членом ISO.
– Що Вас нині найбільше турбує?'
– Що відходять пасіонарії -з чого я й починав нашу розмову. А влада не чує наших звертань, які ми кожного разу формулюємо в ухвалах. В історії конференцій СловоСвіт можу згадати тільки два випадки уваги з боку влади - слово-привітання до учасників 1-ї конференції Ігоря Юхновського, який тоді очолював Народну Раду у Верховній Раді, пошкодувавши, що не може бути її учасником, та слово-привітання Івана Дзюби, коли він був в уряді. Після 1-ї далі щороку відбувалися 2-а і 3-я конференції. Тоді це було дуже на часі.
– А потім - вже через два роки?
– Так. Але мушу зазначити, що за перші кілька років незалежності України 1992−1996 рр. завдяки потужному патріотичному піднесенню фахівців з різних царин знань нам вдалося розробити понад .600 українських стандартів. Це, без перебільшення, був безпрецедентний факт в історії стандартизації науково-технічної термінології.
– Пане Богдане! Ви зі своїми колегами - молодці, що Вам вдалося розпочати і здійснювати таку важливу для української науки, мови і України справу. Дай Вам, Боже!
– Дякую.
Спілкувався Богдан Залізняк, керівник Прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАН України і МОН України, член НСП України та НСЖ України
За вільну Україну плюс. − № 49. − 15 грудня 2016 року. − с. 3.