реформування

Проаналізовано чинне законодавство України в частині оплати праці держслужбовців, передумови та підстави у реформуванні системи оплати праці у державному секторі. Розглянуто основні новели законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі кваліфікації посад», зокрема, посилення ролі посадового окладу; запровадження класифікації посад відповідно до Каталогу типових посад та критеріїв віднесення до таких посад; запровадження системи грейдів (зарплатних рівнів) та ін.

Анотація. У статті розглянуто проблемні питання реалізації в Україні інституту суду присяжних, сучасний стан здійснення кримінального правосуддя судом присяжних, причини неефективності вітчизняного законодавчого механізму діяльності суду присяжних, шляхи вдосконалення національної правової системи в межах здійснення правосуддя судом присяжних та можливості втілення зарубіжного досвіду при реформуванні судової системи в Україні.

Розглянуто напрямки реформування публічного управління під час війни, зокрема роль залучення громадськості та цифровізації послуг. Наведено особливості, обмеження та основні інструменти залучення громадян під час прийняття важливих рішень, досліджено зміни чинного законодавства, зумовлені військовою агресією росії, здійснено аналіз впливу цифровізації послуг у країнах ЄС у динаміці за п’ять років.

Стаття присвячена дослідженню необхідності реформування судочинства в Україні як можливості  для подальшої євроінтеграції держави.

Здійснено аналіз  етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні  та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки.

Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців.

Розглянуто діяльність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй як гаранта міжнародного миру та безпеки, що володіє широкими повноваженнями щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Співставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють три ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доводиться, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування Організації Об’єднаних Націй та майбутнє всієї міжнародної системи безпеки.