Неправомірна поведінка неповнолітніх належить до складних соціально-правових явищ, оскільки вона негативно впливає не лише на юних правопорушників, а й на суспільство загалом. Неповнолітній вік зумовлений браком соціального досвіду, здатністю правильно оцінити певні життєві проблеми, нерозвиненістю фізіологічного та психологічного стану.
У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.
Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки.
Стаття присвячена поняттю примусових заходів медичного характеру, не пов’язаних з ізоляцією. Констатовано, що сучасне кримінальне законодавство дає вичерпний перелік видів примусових заходів медичного характеру, які має право застосувати суд, а саме: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом, з яких лише перше відноситься до таких, що не пов’язані з ізоляцією.
Problems of legal regulation of children’s rights from the negative effects of the Internet are considered in the article. International experience in solving the given issue at the legal level is considered.