Неправомірна поведінка неповнолітніх: сучасні виклики та шляхи протидії

Цитування за ДСТУ: Генералова А. (2025) Неправомірна поведінка неповнолітніх: сучасні виклики та шляхи протидії. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 12, № 1 (45), С. 23-29. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.45.023

Citation APA: Heneralova A. (2025) Juvenile Delinquency: Modern Challenges and Ways of Counteraction. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No 1 (45), pp. 23-29. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.45.023

1
Національний університет “Львівська політехніка” Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти

Неправомірна поведінка неповнолітніх належить до складних соціально-правових явищ, оскільки вона негативно впливає не лише на юних правопорушників, а й на су­спільство загалом. Неповнолітній вік зумовлений браком соціального досвіду, здат­ністю правильно оцінити певні життєві проблеми, нерозвиненістю фізіологічного та пси­хо­логічного стану.

У статті розглянуто основні чинники, які так чи інакше спо­нукають молодь до правопорушень, зокрема із сімейними обставинами, особли­вос­тями соціального середовища, психологічними та економічними труднощами. Також у статті описано основні форми прояву неправомірних дій, зокрема адміністративні прос­тупки, злочини кримінального характеру, девіантну поведінку та випадки правопо­рушень в інтернет-просторі. Окремо наголошено на специфіці правового регулювання відповідальності неповнолітніх в Україні, де враховуються їхній вік і соціальний статус.

У статті досліджено особистісні риси підлітків-правопорушників, зокрема недо­статній рівень правової свідомості, деформацію моральних орієнтирів, емоційну неста­більність, схильність до підвищеної агресії та пошуку ризику. Виокремлено ключові фактори, що формують підґрунтя для протиправної поведінки серед неповнолітніх: соціально-економічні проблеми (низький рівень життя, безробіття батьків, обмежений доступ до якісної освіти й дозвілля), а також сімейне неблагополуччя, яке може виявля­тися у браку належного виховання, проявах насильства, зловживанні алкоголем і знева­зі до дитячих потреб. Увагу зосереджено й на психологічних чинниках підліткового періоду, серед яких прагнення до самоствердження, тиск з боку референтних груп та невизначеність у системі власних цінностей.

Чимала частина роботи присвячена заходам профілактики: йдеться про посилен­ня ролі сімейного виховання, впровадження правової освіти в шкільних програмах, активізацію соціальних служб, розширення позашкільної діяльності та розроблення дієвих механізмів ресоціалізації. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що передбачає спільну взаємодію між органами державної влади, громадськими об’єднан­нями, навчальними закладами та родинами.

Запропоновані кроки покликані не тільки зменшити рівень правопорушень серед підлітків, а й забезпечити їхню повноцінну соціалізацію, що має стати підґрунтям для формування правосвідомого покоління.

1.     Турчиняк Я. І. Правове виховання – виховна діяльність школи, спрямована на формування у шко­лярів знань про право, правових переконань і звичок правомірної поведінки школярів. URL: https://vseosvita.ua/library/embed/010057l6-977b.docx.html (Дата звернення: 22.09.2024).

2.     Капуляк В. П. (2023). Заходи з виявлення причин, що сприяли вчиненню правопорушень дітьми. Вісник Луганського навчально-наукового інституту імені Е. О. Дідоренка. № 4. С. 152–162.

3.     Організація індивідуальної роботи з профілактики правопорушень серед учнів ДПНЗ // Навчальний портал “На Урок”. URL: https://naurok.com.ua/organizaciya-individualno-roboti-z-profilaktiki-pr... (Дата звернення: 22.09.2024).

4.     Корнієнко М. В., Сухарєва А. О. (2022). Європейський досвід подолання прояву протиправної поведінки в дитячому середовищі. Південноукраїнський правничий часопис. № 4. С. 182–188.

5.     Романова А. С. (2022). Ювенальна превенція під час війни: особливості реалізації повноважень // Аналітично-порівняльне правознавство. №. 4. С. 408–411.