самоорганізація

Порівнюються дві моделі обчислень – штучні нейронні мережі та декларативні програми, що побудовані на основі логіки предикатів. Пропонуються такі їх узагальнення, за яких процес обчислень зможе приводити до цілеспрямованих змін власної програми. Сформульовано принципи самоорганізації, за якими вказані зміни будуть не хаотичними, а визначеними в результаті пошуку. Для детального вивчення самоорганізації необхідне зближення та взаємне доповнення розглянутих моделей.

Досліджується проблема координації та самоорганізації стратегій мультиагентних систем на основі моделі стохастичної гри виду «хижак – жертва» з локальними зв’язками між агентами. Розроблено ігровий рекурентний метод та алгоритм координації стратегій агентів під час мінімізації функцій середніх програшів. Виконано комп’ютерне моделювання стохастичної гри «хижак – жертва». Досліджено вплив параметрів моделі на збіжність ігрового методу.

Досліджується проблема координації стратегій мультиагентних систем на основі моделі стохастичної гри з локальними зв’язками. Розроблено ігровий рекурентний метод та алгоритм формування узгоджених стратегій агентів в процесі мінімізації функцій середніх програшів. Виконано комп’ютерне моделювання стохастичної гри для побудови карти скоординованих стратегій. Досліджено вплив параметрів моделі на збіжність ігрового методу.

Розглянуто теоретичні аспекти становлення та розвитку територіальних громад у незалежній Україні за умов децентралізації державної влади. Доведено, що  однією з основних характеристик “територіальної громади” є наявність жителів, які проживають на певній території, що об’єднані спільними цінностями та інтересами. Визначено п’ять основних етапів формування правових основ становлення та розвитку спроможних територіальних громад в Україні за умов децентралізації державної влади.

Досліджено процеси деформування у середовищах з фрактальною структурою. На сьогодні дослідження, які присвячені питанням побудови математичних методів та моделей взаємозв’язаних деформаційно-релаксаційних та тепломасообмінних процесів у середовищах з фрактальною структурою знаходяться на початковому етапі. Існує ряд невирішених задач, зокрема до кінця нерозв’язаною залишається задача коректної та фізично-осмисленої постановки початкових і граничних умов для нелокальних математичних моделей нерівноважних процесів у середовищах з фрактальною структурою.

У роботі запропоновано нове застосування моделі стохастичної гри для розв’язування задачі самоорганізації гамільтонового циклу графа. Для цього у вершинах неорієнтованого графа розміщено ігрових агентів, чисті стратегії яких є варіантами вибору одного із інцидентних ребер. Випадковий вибір стратегій усіма агентами утворює набір локальних шляхів, що розпочинаються у кожній вершині графа. Поточні платежі гравців визначено як функції програшів, залежні від стратегій сусідніх гравців, які контролюють суміжні вершини графа.

Розроблено стохастичну ігрову модель самоорганізації стратегій стохастичної гри мобільних агентів у вигляді циклічних поведінкових патернів, які складаються із узгоджених стратегій переміщення агентів у обмеженому дискретному просторі. Поведінковий патерн багатоагентної системи є візуалізованою формою впорядкованого пере- міщення агентів, яка виникає із їх початкового хаотичного руху в ході навчання стохастичної гри.

Вивчено процеси самоорганізації магнітних полімерних карбонових нанокомпозитів, що містять нанокластери кобальту. Встановлено, що ці процеси відбуваються завдяки дифузії магнітних наночасток, які стимулюються комбінованим ефектом зовнішніх постійних магнітних полів і нагрівання. Показано, що синтезовані полімерні композити перспективні для практичного застосування.

Стаття присвячена розкриттю питання прогнозованості руху міграційної системи, що безпосередньо впливає на співдружність держав, толерантність та терпимість до мігрантів як обов’язкових елементів системи міграції, свідому їхню поведінку у напрямку дотримання правових норм та поваги до культури, ментальності населення приймаючої країни, яка також є елементом цієї відкритої системи, а також розгляду з синергетичного підходу елементів системи міграції в порядку самоорганізації кожного окремо та у взаємодії їх разом, та свободі пересуванню як невід’ємний елемент системи міграції.