тензор сейсмічного моменту

Тензор сейсмічного моменту та механізм вогнища землетрусу у Східній Словаччині 9 жовтня 2023 року

Точність визначення фокального механізму в основному залежить від кількості станцій, що використовуються, і стає проблематичною особливо у разі слабких землетрусів та мереж з недостатнім покриттям. У нашій роботі ми визначаємо тензор сейсмічного моменту землетрусу з магнітудою М=5 9 жовтня 2023 року (18:23:09 UTC, 21,783°E, 49,086°N, глибина 11,5 км) у Східній Словаччині за записами лише на чотирьох сейсмічних станціях. Обернена задача щодо тензора сейсмічного моменту базується на точковій моделі вогнища та використанні лише прямих хвиль, обчислених матричним методом.

Фокальний механізм індукованого землетрусу 2015-06-13 (Альберта, Канада), визначений шляхом обернення хвильових форм

Розуміння механізму вогнища індукованих землетрусів важливе аби уміти відрізняти їх від природних. Основною метою нашого дослідження було виявлення параметрів фокального механізму, які з найбільшою ефективністю можна використати для ототожнення індукованих землетрусів. Досліджується також можливість визначення цих параметрів за даними обмеженої кількості станцій, або й навіть однієї.

Calculation of wave fields in a layered half-space with absorption based on the Thomson-Haskell method

This article is devoted to the development of calculation method of seismic waves on the free surface of a horizontally-layered half-space, which are perturbed by local sources. Previous obtained relations for scalar potentials of direct waves P, SV and SH from the simple force in a homogeneous environment are used for this purpose.

Механізм вогнища Берегівського землетрусу 23 листопада 2006 р.

Вперше для району Закарпаття отримано розв'язок механізму вогнища відчутного землетрусу. Землетрус відбувся під дією горизонтальних сил стиснення, орієнтованих у широтному напрямку й близгоризонтальних сил розтягування субмеридиональної орієнтації. Тип переміщення у вогнищі  – зсуво-насув.

Моделювання хвильових полів у шаруватих середовищах із додатковими напруженнями

Розглянуто модель вертикально-неоднорідного середовища, коли один або декілька шарів знаходяться під додатковою напругою. Для розв`язання задачі запропоновано використання матричного методу Томсона—Хаскела для побудови поля переміщень з метою використання відповідних аналітичних співвідношень для вирішення оберненої задачі щодо тензора напружень або/і  параметрів джерела. Одержані результати математичного моделювання є простими у використанні, їх можна застосовувати для інтерпретації сейсмічних записів.

Матричний метод у задачах розрахунку хвильового поля землетрусу і параметрів його джерела

Розглянуто побудову поля переміщень на вільній поверхні шаруватого середовища за допомогою матричного методу Томсона – Хаскелла. Показано отримані аналітичні розв’язки прямої задачі сейсмології, які використовуються для розв’язання оберненої задачі. Цей метод розв’язання оберненої задачі дає змогу розглядати джерело як розподілене у часі й визначати часову функцію джерела STF. Планується дослідження розроблених методів для різних сейсмологічних умов та для поширення сейсмічних хвиль в анізотропному середовищі.
 

Моделювання вогнищ землетрусів з використанням теоретичних сейсмограм

Розглянуто поширення сейсмічних хвиль у однорідному півпросторі, коли джерело представлене тензором сейсмічного моменту. Показано, що використання задачі на власні значення і власні вектори можна застосувати для задач сейсмології.

Порівняльний аналіз повторних землетрусів в Закарпатті 06.01.2012 р. і 10.01.2012 р.

Представлено результати побудови механізмів вогнищ для подій зі схожими хвильовими формами: 06.01.2012р. (φ=48.5309˚, λ=23.8365˚, h=5.1км), 10.01.2012р. (φ=48.5367˚, λ=238378˚, h=5.7км). Механізми побудовано графічним методом, використовуючи повні записи із станцій і протоколи про ці події. Визначено спектральні параметри вогнищ землетрусів.