тензор сейсмічного моменту

Розуміння механізму вогнища індукованих землетрусів важливе аби уміти відрізняти їх від природних. Основною метою нашого дослідження було виявлення параметрів фокального механізму, які з найбільшою ефективністю можна використати для ототожнення індукованих землетрусів. Досліджується також можливість визначення цих параметрів за даними обмеженої кількості станцій, або й навіть однієї.

Вперше для району Закарпаття отримано розв'язок механізму вогнища відчутного землетрусу. Землетрус відбувся під дією горизонтальних сил стиснення, орієнтованих у широтному напрямку й близгоризонтальних сил розтягування субмеридиональної орієнтації. Тип переміщення у вогнищі  – зсуво-насув.

Розглянуто модель вертикально-неоднорідного середовища, коли один або декілька шарів знаходяться під додатковою напругою. Для розв`язання задачі запропоновано використання матричного методу Томсона—Хаскела для побудови поля переміщень з метою використання відповідних аналітичних співвідношень для вирішення оберненої задачі щодо тензора напружень або/і  параметрів джерела. Одержані результати математичного моделювання є простими у використанні, їх можна застосовувати для інтерпретації сейсмічних записів.

Розглянуто побудову поля переміщень на вільній поверхні шаруватого середовища за допомогою матричного методу Томсона – Хаскелла. Показано отримані аналітичні розв’язки прямої задачі сейсмології, які використовуються для розв’язання оберненої задачі. Цей метод розв’язання оберненої задачі дає змогу розглядати джерело як розподілене у часі й визначати часову функцію джерела STF. Планується дослідження розроблених методів для різних сейсмологічних умов та для поширення сейсмічних хвиль в анізотропному середовищі.
 

Розглянуто поширення сейсмічних хвиль у однорідному півпросторі, коли джерело представлене тензором сейсмічного моменту. Показано, що використання задачі на власні значення і власні вектори можна застосувати для задач сейсмології.

Представлено результати побудови механізмів вогнищ для подій зі схожими хвильовими формами: 06.01.2012р. (φ=48.5309˚, λ=23.8365˚, h=5.1км), 10.01.2012р. (φ=48.5367˚, λ=238378˚, h=5.7км). Механізми побудовано графічним методом, використовуючи повні записи із станцій і протоколи про ці події. Визначено спектральні параметри вогнищ землетрусів.