Тензор сейсмічного моменту та механізм вогнища землетрусу у Східній Словаччині 9 жовтня 2023 року

Точність визначення фокального механізму в основному залежить від кількості станцій, що використовуються, і стає проблематичною особливо у разі слабких землетрусів та мереж з недостатнім покриттям. У нашій роботі ми визначаємо тензор сейсмічного моменту землетрусу з магнітудою М=5 9 жовтня 2023 року (18:23:09 UTC, 21,783°E, 49,086°N, глибина 11,5 км) у Східній Словаччині за записами лише на чотирьох сейсмічних станціях. Обернена задача щодо тензора сейсмічного моменту базується на точковій моделі вогнища та використанні лише прямих хвиль, обчислених матричним методом. Переміщення на поверхні пружного горизонтально-шаруватого середовища генеруються шляхом інтегрування у смузі частот та хвильових чисел. Перевага використання лише прямих P- та S-хвиль у нашому методі полягає у їхньому набагато меншому спотворенні на шляху поширення, порівняно з відбитими та конвертованими хвилями, що зменшує вплив неточності швидкісної моделі та покращує точність і надійність результату. На основі прямого моделювання було розроблено числову методику обернення спостережених хвильових форм до компонент тензора моменту M(t) з використанням узагальненого оберненого розв'язку. Перед застосуванням нашого методу до землетрусу 9 жовтня 2023 року його тестували і на землетрусі 23 квітня 2020 року (23:18:26.42 UTC, 21,945°E, 48,781°N, магнітуда M=5, глибина 9 км), теж у Східній Словаччині, з використанням даних лише трьох станцій. Отримані версії механізму добре узгоджуються з механізмом, дуже надійно визначеним раніше за полярностями перших Р-хвиль на набагато більшій кількості станцій, що лише підтверджує надійність нашого методу та саму можливість отримання корисного результату за даними обмеженої кількості станцій.