У статті вперше на основі нових джерел введено в науковий обіг інформацію, що відображає спроби Є. Коновальця в серпні – жовтні 1920 р. розібратись у тому, що відбувалось в українських революційних процесах. Особливо його цікавили настрої та аргументи прихильників більшовиків, настрої серед інтернованих та військовополонених.
Розкрито перебування та діяльність Є. Коновальця в організованому поляками таборі для інтернованих, куди він потрапив у середині грудня 1919 р. разом із частиною особового складу Групи СС армії УНР, якою і командував. Після цієї події військове формування Січових стрільців більше не відновиться.
Розкрито формування та збереження пам’яті про військове формування Січових стрільців його ж засновниками та діячами. Зазначено, що фіксування, узагальнення та аналіз інформації про діяльність стрільців розпочалось ще в роки активної збройної боротьби. Загалом у міжвоєнний та повоєнний час над пам’яттю про це військове формування працювало десятки людей, які майже всі належали до цієї сили.