екологія

Розглянуто у науковому і концептуальному розумінні інституалізацію Чорно- бильської катастрофи. Масштаб Чорнобильської катастрофи – найважчої за всю історію людства техногенної катастрофи добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. Внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року в довкілля було вики- нуто від 3 % до 7 % радіонуклідів, які на момент катастрофи накопичилися в четвер- тому енергоблоці ЧАЕС. Чорнобильська катастрофа не має аналогів серед трагедій, які спіткали людство за усю історію.

For the first time, full data on the scientific and pedagogical work of Professor Volodymyr Nykyforov is published. The main stages of his work for 30 years are considered. The basic results of fundamental research and applied developments of the scientist are discussed.

Розглянуто основні аспекти вивчення інформативності ультрадетальних магнітних та магнітометричних досліджень. Основну увагу приділено аналізу інформативності магнетизму ґрунтового покриву. Наведено деякі приклади використання зазначеної інформації при вирішенні геологороз­відувальних, природоохоронних, сільськогосподарських завдань.

Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.

Наведено результати електромагнітного діагностування стану середовища верхньої частини геологічного розрізу на території між р. Сівкою і північним бортом кар’єру. Зондуваннями у ближній зоні джерела поля виділено та визначено на кількісному рівні просторові характеристики аномальних за електропровідністю областей, що зумовлюють розвиток фільтраційно-суфозійних і карстових процесів у гіпсоглинистій “шапці” та рудному тілі внаслідок інфільтрації річкових вод і атмосферних опадів у водоносний горизонт та міграції у прибортову зону на нижчі гіпсометричні рівні.