мантія

Мета дослідження. Обґрунтувати, що джерела виявлених нині магнітних аномалій з довжинами хвиль у перші тисячі кілометрів можуть мати магнітно-мінералогічну природу за рахунок  існування на мантійних глибинах магнітних мінералів, зокрема магнетиту, гематиту, самородного заліза, а також сплаву заліза та кобальту.  Показати також, що зміна магнітних властивостей цих мінералів за рахунок термодинамічного та флюїдного режимів може бути причиною сучасних часових змін довгохвильових магнітних аномалій.

Теплова конвекція в мантії Землі є рушійною силою тектоніки плит. Розроблено узагальнену модель - в'язка нестислива мантія як термопружна тонка пластина. Із застосуванням підходу методу скінченних  елемента реалізовано чисельне моделювання геодинамічних процесів.

Дуже важливо розвивати геодинамічні моделі будови Землі, визначаючи відповідні рівняння стану та рівняння для потоку фрагментів мантії з великою в'язкості і неоднорідним розподілом густини і нелінійною взаємодією з іншими фрагментами мантії та літосфери. Це обгрунтовує важливість і доцільність переходу до узагальненої моделі середнього і процесів, що визначають залежність геофізичних і геодинамічних процесів від термодинамічного стану системи та термомеханічних коливань в літосфері Землі.

В даній роботі наведена схема Глобального тектонічного циклу (ГТЦ) - найпростішої концептуальної схеми, яка дозволяє описати поведінку літосферних плит в поняттях динаміки. Модель ГТЦ базується на наступних припущеннях: 1) на деякий початковий момент часу Тх літосфера, як сукупність плит, перебуває в стані динамічної рівноваги, тобто літосферні плити не рухаються ні відносно себе, ні відносно мантії; 2) мантія на той самий початковий момент часу Тх є нестратифікованим однорідним шаром.

У даній роботі викладено методику та результати статистичної обробки даних обмінних хвиль землетрусів в Онезькому рудному районі. Показано зв’язок сейсмічних параметрів з особливостями геологічної будови окремих блоків земної кори. Встановлено, що родовища просторово пов’язані з наявністю підвищеної потужності андерплейтінгового шару, де, ймовірно, проходила в палеопротерозої головна диференціація мантійних магматичних розплавів з відділенням флюїдних і рудних фаз. Вона створювала сприятливі умови для подальшого впровадження збагачених металами магматичних розплавів в верхні рівні кори.

На основі даних про глибини до поверхонь Мохо і К2, отриманих вздовж сейсмічних профілів ГСЗ і МОХЗ, використовуючи програмне забезпечення КОСКАД 3D і Surfer 8, побудовано карти рельєфу цих поверхонь. Викладено методику статистичної обробки даних обмінних хвиль землетрусів та результати сейсмогеологічного моделювання Кіровоградського рудного району. Нова інтерпретація сейсмічних даних дозволила виявити кореляцію між поверхневими структурами регіону і рельефом поверхні Мохо та локальними неоднорідностями кори.