наночастинка

Досліджено закономірності одержання наночастинок срібла в присутності полівінілпіролідону, який був одночасно відновником та стабілізатором дисперсії наночастинок. Встановлено вплив таких факторів як температура, кількість полівінілпіролідону, концентрація та природа солей арґентуму на форму та розміри наночастинок. Запропоновано хімізм реакції взаємодії солей арґентуму з полівінілпіролідоном з утворенням у структурі макромолекул вінілсукцинімідних ланок, що підверджено результатами ІЧ спектроскопічних досліджень.

Досліджено новий спосіб синтезу наномірних змішаних лігандних комплексів Zr(IV) за реакцією хлориду цирконію(IV) з 3(2'-гідроксифеніл)-5-(4-заміщеним феніл) піразолінами та солями дитіофосфату амонію, який після оброблення H2S діє як прекурсор для ZrS2. За допомогою рентгено-дифракційного аналізу досліджено кристалічну/аморфну природу синтезованих комплексів. Визначено, що всі комплекси є аморфними твердими речовинами.

It has been shown that for curing reaction in fractal space the reaction rate constant reduction is typical. Another typical feature of this reaction is the formation of a large number of microgels with smaller molecular weight in comparison with reaction in Euclidean space at the same conversion degree. The dimensional border between nanoreactor and nanoparticle for the curing reaction under consideration has been obtained.

Structural features of titanium(IV) oxide powder doped with sulphur (S-TiO2) have been determined. Using scanned electronic microscopy, X-ray phase and diffraction analyses the oxide morphology has been studied. Surface composition of S-TiO2 nanoparticles has been examined by X-ray photoelectron and IR-spectroscopy.

Rice husk ash was used to produce sodium silicate with SiO2/Na2O=3. The investigation of NaOH concentration and temperature on the silica conversion showed that NaOH has positive influence. SiO2/Na2O  3 was produced with 0.8 mol/l of NaOH and 403/453 K. These solutions were used to produce silica sol with diameter of 5nm.

Експериментально визначені товщина міжфазного шару та його пружність для полімерних нанокомпозитів з порошковим наповнювачем. Встановлено, що модуль пружності міжфазного шару в 5 разів перевищує відповідну величину матриці блочного полімеру. Показано, що теоретичні розрахунки товщини міжфазного шару в межах фрактальної моделі добре узгоджуються з експериментальними даними.