автоматизація

Проаналізовано фундаментальну модель SOAR (Security Orchestration, Auto- mation, and Response) у контексті кібербезпеки віртуальних мереж. Охарактеризовано синтез основних концепцій оркестрації, автоматизації та реагування, які є критичними елементами сучасних підходів до управління ризиками та захисту інформаційних систем. Особлива увага приділена інтеграції SOAR із наявними технологіями кібербезпеки, такими як SIEM, EDR, XDR, що дає змогу формувати єдину екосистему безпеки, забезпечуючи швидке виявлення загроз, їх класифікацію та оперативне реагування.

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності.

Програмна автоматизація спостережень за геосинхронними супутниками Землі є важливим інструментом для ефективного моніторингу космічного простору. Представлена в роботі програма «Plan» створена для автоматизації процесу планування спостережень телескопом Takahashi BRC-250M. Розробка базується на алгоритмах, що враховують видимість супутників, фазу Місяця, перерви між кадрами, а також оптимізацію переміщень телескопа для зменшення часу спостережень. Програма інтегрується з телескопом через протокол TCP/IP та генерує текстові файли планів, які використовуються для наведення.

Розглянуто фактори впливу, що формують індивідуалістичне сприйняття об’єктів підтримки відповідними суб’єктами, які взаємодіють з ними, напряму або опосередковано. Досліджено та запропоновано форму представлення факторів впливу на підтримувані програмні комплекси, що включає в себе набір вхідних характеристик досліджуваного об’єкта підтримки, набір факторів впливу у вигляді матричної функції перетворення, та набір вихідних характеристик результуючого сприйняття все того ж досліджуваного об’єкта підтримки, проте в індивідуалістичному сприйнятті кожного окремого суб’єкта взаємодії з ним.

організації, автоматизація тестування безпеки програмного забезпечення стає як ніколи важливою. Успіх додатку напряму залежить від його стабільності, надійності та безпеки, тому належне впровадження механізмів контролю додатку є вкрай необхідними. Збільшення кількості кіберзагроз та зростання складності програмних систем надають цій темі ще більшої актуальності.

Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку систем менеджменту рекреаційних підприємств. Зарубіжний досвід розглянуто через призму європейського, американського та азіатського підходів до розвитку систем менеджменту рекреаційних підприємств. На засадах порівняння вітчизняних та зарубіжних підходів до управління рекреаційними підприємствами було виявлено їх переваги та недоліки. Ідентифіковано ключові проблеми вітчизняної системи менеджмент. Розроблено рекомендації щодо адаптації успішних зарубіжних практик менеджменту до умов українського ринку рекреаційних послуг.

В епоху стрімкого технологічного розвитку, коли робототехніка й інтелектуальні системи стають невідʼємною частиною повсякденного життя, важливість розроблення систем управління мобільними робототехнічними платформами з використанням штучних нейронних мереж стає надзвичайно високою та актуальною. Для цієї галузі характерна не тільки істотна практична потреба, але й значний потенціал в інноваційному розвитку. Розвиток сучасної робототехніки та обчислювального інтелекту спонукав до створення ефективніших та адаптивніших мобільних робототехнічних систем.

Об’єктом дослідження в цій роботі є процес суб’єктивного сприйняття підтримуваних програмних комплексів чи процесів їх підтримки відповідними суб’єктами, що прямо чи опосередковано взаємодіють із цими підтримуваними програмними комплексами.

Проаналізовано особливості використання гармонізованої системи опису та кодування товарів, гармонізованої тарифної системи кодів у сучасних системах митної класифікації. Особлива увага приділяється викликам, що виникають при застосуванні цих кодів, зокрема через складність товарної номенклатури, а також різноманітність описів товарів. Крім того, досліджуються можливості інтеграції ІТ-технологій, машинного навчання та методів штучного інтелекту для автоматизації та оптимізації процедур митної класифікації.