Автоматизація формування професіограми спеціаліста на основі аналізу вакансій та текстових даних

2025;
: cc. 1 - 26
1
Національний університет «Львівська політехніка», Кафедра менеджменту та міжнародного підприємництва
2
Національний університет «Львівська політехніка»

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності. Автори аналізують сучасний ринок праці, описують ключові вимоги роботодавців, здійснюють глибоке дослідження наукових джерел і застосовують такі алгоритми машинного навчання, як TF-IDF (Term Frequency-Inverse Document Frequency) і LDA (Latent Dirichlet Allocation) для тематичного моделювання даних. На основі зібраної інформації створюється структурована професіограма, яка включає класифікацію знань, навичок і компетенцій відповідно до їх значущості. Запропонована система має практичне значення для кадрового менеджменту, освітніх програм та процесів профорієнтації. Вона дозволяє скоротити час на формування професійних профілів, мінімізувати суб’єктивність у прийнятті кадрових рішень, покращити відповідність кандидатів посадовим вимогам, а також адаптуватися до швидких змін ринку праці. Стаття також містить UML-діаграми та приклади реалізації веб-застосунку, що підкреслює практичну реалізацію запропонованого підходу. Результати дослідження можуть бути корисними для HR-фахівців, керівників організацій, аналітиків, науковців і розробників інформаційних систем. Водночас окреслюються напрями подальшого розвитку, зокрема масштабування системи на інші професійні напрями, впровадження психологічних параметрів у моделі оцінювання та створення мобільних платформ для самодіагностики.

  1. Aldenderfer, M. S., & Blashfield, R. K. (1984). Cluster analysis. Sage Publications.
  2. Chan, D., & Schmitt, N. (2004). An agenda for future research on personnel selection. Journal of Applied Psychology, 89(4), 627–643. https://doi.org/10.1037/0021-9010.89.4.627
  3. Everitt, B. S., Landau, S., Leese, M., & Stahl, D. (2011). Cluster analysis (5th ed.). Wiley.
  4. Hogan, J., & Holland, B. (2003). Using theory to evaluate personality and job-performance relations: A socioana- lytic perspective. Journal of Applied Psychology, 88(1), 100–112. https://doi.org/10.1037/0021-9010.88.1.100
  5. Jain, A. K., Murty, M. N., & Flynn, P. J. (1999). Data clustering: A review. ACM Computing Surveys, 31(3), 264– 323.    https://doi.org/10.1145/331499.331504
  6. MacQueen, J. B. (1967). Some methods for classification and analysis of multivariate observations. In Proceedings of the Fifth Berkeley Symposium on Mathematical Statistics and Probability (Vol. 1, pp. 281–297). University of California Press.
  7. Schmidt, F. L., & Hunter, J. E. (1998). The validity and utility of selection methods in personnel psychology: Practical and theoretical implications of 85 years of research findings. Psychological Bulletin, 124(2), 262–274. https://doi.org/10.1037/0033-2909.124.2.262
  8. Thibodeaux, T., & Moore, S. (2015). The rise of skill testing in the hiring process. Human Resource Management International Digest, 23(4), 22–25. https://doi.org/10.1108/HRMID-04-2015-0064