безпілотні літальні апарати

У роботі досліджено вплив масштабування архітектури нейронних детекторів сімейства YOLO на ефективність ідентифікації об’єктів у системах безпілотних літальних апаратів за умов виконання виведення  виключно на центральному процесорі без використання апаратного прискорення. Проаналізовано стандартні конфігурації масштабів nano і small, а також проміжну модель, сформовану шляхом зміни ширини мережі.

Стаття поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 (CC BY-NC 4.0)

У статті розглядається актуальна задача планування польоту ройових систем мобільних сенсорних платформ із інтегрованою системою виявлення замаскованих об’єктів у складних умовах спостереження. З огляду на швидке збільшення обсягів даних, що надходять від розподілених сенсорних агентів, а також високі вимоги до точності та оперативності прийняття рішень, запропоновано комплексний підхід до динамічного отримання, опрацювання та розпізнавання тривимірних зображень конструктивних об’єктів.

У ройових місіях безпілотних літальних апаратів (БПЛА) однією з критичних вимог до каналу керування є забезпечення одночасно великої дальності передачі, низької затримки та стійкості до втрат пакетів. Протоколи дальнього радіозв’язку (LRS), такі як ExpressLRS (ELRS) і TBS Crossfire, досягають високого рівня завадостійкості завдяки використанню сучасних методів модуляції (LoRa/FSK) і адаптивному регулюванню швидкості передачі даних.

Подано концепцію, архітектуру та алгоритм комбінованого керування БпЛА для роботи в умовах радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ключова ідея – «тихий» вихід до району виконання завдання по оптоволоконному каналу (керування та відео без радіовипромінювання) і повернення по захищеному радіоканалу з використанням антиджамінгових технік (FHSS/DSSS, вузькоспрямовані антени, адаптивні модуляції/кодування, керування потужністю, криптозахист AES-GCM).

У статті здійснено глибоке дослідження інноваційних підходів до удосконалення методики розробки планів польоту безпілотних літальних апаратів, зокрема у контексті підвищення ефективності планування маршрутів за умов мінливих експлуатаційних факторів. Вперше здійснено комплексну оцінку ефективності вибору оптимального маршруту серед різних розроблених варіантів, що дозволяє значно зменшити час і ресурси, необхідні для виконання завдання.

Проаналізовано основні перспективи групового використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), встановлено проблематику та запропоновано етапи її вирішення. Проаналізовано базові алгоритми, які призначені для досягнення спільних та узгоджених дій всіх елементів системи інтегрованого управління групою БПЛА, та використовуються в більшості підходів для забезпечення стабільної взаємодії між компонентами системи.

Розглядається радіоелектронний комплекс виявлення безпілотних літальних апаратів, в склад якого входять: радіолокаційна система, оптико-електронна система, тепловізійна система і акустична система. В інформаційній технології розроблення програмної дискретно-неперервної стохастичної моделі експлуатаційної поведінки радіоелектронного комплексу важливим етапом є створення структурно-автоматної моделі.

Використання  сучасних  технологій  для  стандартизації  робіт,  пов’язаних  із  моніторингом навколишнього  середовища,  технологічних  процесів,  міських  та  сільських  інфраструктур,  потребує  цілої  системи метрологічного  нагляду.  За  допомогою  відповідного  електронного  обладнання  можна  визначити  рівень  забруднення атмосфери і проводити наукові дослідження.