духовність

У статті здійснено філософсько-педагогічний аналіз освітнього простору як середовища морального розвитку особистості та механізму культурної спадкоємності в умовах цивіліз-аційних трансформацій сучасності. Обґрунтовано, що освіта постає не лише інституційною системою передачі знань, а аксіологічно насиченим простором смислотворення, у якому формується ціннісна свідомість, моральна відповідальність і культурна ідентичність людини.

У статті автор аналізує бачення взаємодії серця та розуму відомого українського філософа і педагога Памфіла Юркевича. Автор статті стверджує, що Памфіл Юркевич є творцем аксіосфери, яка відповідала тодішнім європейським стандартам співжиття та є актуальною тепер.Автор наголошує на ціннісній складовій філософської рефлексії Памфіла Юркевича і важливості концепту душі, як носія ціннісних основ розвитку духовності людини у суспільстві. Концепт душі тлумачиться як взаємодія серця та розуму.

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Розглядається науково-теоретична, літературна і громадсько-політична діяльність
генія українського народу І. Я. Франка, спрямована на соціальне і національне визволення
українського народу, в якому важливе місце посідає боротьба за його права і свободи

Запропоновано концепцію людської особистості, побудовану на основних ідеях провідних філософсько-правих шкіл. Розглядається поняття «персоналізм» та характеристики його значення у сучасній філософії. Досліджено історичні основи та розвиток ідей персоналізму, а також проаналізовано провідні персоналістичні напрями з урахуванням особливостей філософських концепцій їхніх основних представників. Досліджено методи і найважливіші категорії, які використовує екзистенціалізм у витлумаченні проблеми людини та специфіки її існування.

На основі наукових, історичних, філософських та релігійних джерел проаналі-
зовано роль і місце християнської релігії в житті та творчості геніального поета
Т. Г. Шевченка, оцінку мислителем християнської релігії як важливого чинника
формування високої моралі й духовності, а також світогляду.

Висвітлено роль духовно-естетичного чинника як одного із головних елементів у
процесі моделювання професійного буття юриста, що виступає способом самотворення
особистості й пронизує весь життєвий світ її носія. У наш час духовний чинник
характеризується за допомогою таких понять, як спосіб мислення, ментальність, ідеали
й цінності, установки, ціннісні орієнтації юриста.

Висвітлено морально-феноменологічну природу права як соціального явища, що виступає цілісним гармонійним утворенням, оскільки його надзавданням є скріплювати і поєднувати ті частини цілісного світу соціуму і людини, які руйнуються.

За природно-правовим підходом право аналізується як справедливість, довершеність, істинність