У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
У статті досліджено використання висновку експерта в контексті предмету доказування, розглянуті дискусійні питання щодо змісту висновку, зробленого на підставі проведеного дослідження, викладення встановлених фактів та їх професійної оцінки і форми висновку як акту експертного дослідження, що в свою чергу призвело до пропозицій заміни поняття «висновок експерта» на поняття «акт експертизи» чи «акт експертного дослідження».
Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в
контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано
основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії
аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика
Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед
собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації,
взаємовідношення доказу й аргументу.
Розглянуто теоретичні аспекти дослідження цифрових доказів, утворених із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у провадженні у справах про адміністративні правопорушення з позиції динамічних інформаційних систем із застосуванням синергетичного підходу і інформаційної генотипології інформаційних систем з погляду на аналогічні дослідження в Європейському Союзі.