У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення. У цьому контексті, одним із таких напрямів є судові рішення, адже сучасне трактування права, як системи, що регулює відносини в підсистемах «людина – людина», «людина ‒ суспільство» та «людина – держава», акумулює в собі антропологічний і гуманістичний виміри. Відтак, суд, як інститут, що спрямований на вирішення суперечок, що виникають у цих підсистемах, покликаний виносити передовсім законодавчо обґрунтовані рішення. Під час аналізу задекларованих питань, з’ясовано, що на основі осмислення адміністративно-правових засад судових рішень актуалізується можливість дослідження ще досі невирішених правових проблем судочинства, в тому числі й законності таких рішень як концепту правової реальності, підвищення рівня правосвідомості, формування правослухняної поведінки. Щобільше, це дає змогу стверджувати, що чим вищий рівень правопорядку в державі, тим нижчим є рівень правопорушень. Тому в статті акцентовано на важливості визнання того, що кожен з учасників судового процесу – позивач і відповідач, мають право подати дані, на підставі яких суд може зробити висновки про наявність чи відсутність у діях (бездіяльності) сторін ознак правопорушення та змусити учасників судового процесу до вчинення певних дій. За таких умов підтверджується теза, що кількість правопорушень нижча у тих країнах, де рівень правопорядку стабільно високий, а, відтак, і кількість звернень до суду для відновлення порушених прав і свобод значно нижчий, ніж у тих країнах, де рівень правопорядку нижчий. Отже стаття дає можливість констатувати, що в таких державах значний відсоток населення усвідомлено будує свою поведінку відповідно до вимог закону, а відносини у підсистемі «людина – держава» ґрунтуються на принципах законності, взаємної поваги, визнанні людини найбільшою цінністю держави тощо. Також обґрунтований й правопорядок, що безпосередньо впливає на подання доказів в адміністративному судочинстві, оскільки: щоразу збільшує кількість людей, які усвідомлено керуються у своїй поведінці вимогами закону, а, відповідно, ці люди не допускають у своїй професійній діяльності порушень закону або порушень щодо себе з боку публічної адміністрації; постійний розвиток законодавства, реформування вітчизняної правової системи сприяє виникненню необхідності у людини до поглиблення її правових знань.
1. Podorozhna T., Ovcharenko O. (2019). Natsionalna bezpeka ta konstytutsiinyi pravoporiadok yak chynnyky zabezpechennia prav liudyny [National security and constitutional law and order as factors of ensuring human rights]. Prava liudyny i natsionalna bezpeka: zbirn. materialiv Mizhnar. nauk. prakt. konf. (m. Kyiv, 27 chervnia 2019 r.). Kyiv: VAITE. P. 232‒240. [in Ukrainian].
2. Bandurka O. M. (2019). Administratyvnyi protses Ukrainy.[Administrative process of Ukraine]: monohrafiia. Kharkiv: KhNUVS, Maidan. [in Ukrainian].
3. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy [Code of Administrative Procedure of Ukraine]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text. [in Ukrainian].
4. Dzhafarova M. V. (2020). Okremi pytannia dokazuvannia v administratyvnomu sudochynstvi v Ukraini [Separate issues of eevidentiality in administrative proceedings in Ukraine]. Pravo i suspilstvo. № 5. P. 69–75. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2020.5.10 [in Ukrainian].
5. Hordieiev V. V., Huralenko N. A. (2021). Osnovni osoblyvosti administratyvnoho sudochynstva [Main features of administrative proceedings]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo. № 4 (74). P. 112–117. https://doi.org/10.32840/1813-338X-2021.4.17 [in Ukrainian].
6. Blikhar M. M. (2022). Vplyv pravoporiadku na podannia dokaziv: kohnityvnyi dysonans ta administratyvno-pravova kharakterystyka [The influence of law and order on the presentation of evidence: cognitive dissonance and administrative-legal characteristics]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo. № 73. T. 2. P. 206‒210. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.73.61 [in Ukrainian].
7. Pavlyshyn O. V. (2019). Semiotyka prava yak metodolohichna paradyhma novitnoho filosofsko-pravovoho dyskursu [Semiotics of law as a methodological paradigm of the latest philosophical and legal discourse]. Doctor’s thesis. http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/12957 [in Ukrainian].
8. Hvozdik O. I. (2019). Sudovo-protsesualne dokazuvannia v lohichnomu vymiri [Judicial and procedural evidence in a logical dimension]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava.№ 1 (17). P. 83–89. Retrieved from: https://doi.org/10.33270/01191702.83 [in Ukrainian].
9. Melnyk Ya. Ya. (2020). Kontseptsiia semiotyky u sotsialnomu pravi: problemy doktrynalnoi polityky [The concept of semiotics in social law: problems of doctrinal policy]. Aktualni problemy prava: teoriia i praktyka. № 1 (39). P. 91–97. https://doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-91-97
10. Alshawabkeh Faisal, Almajali Mohmmad Husien. (2021). The influence of the jurisprudence administrative on the Cancellation Case; “Analytical study”. Heliyon. Vol. 7. Iss. 3. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e06471
11. Frumarová K. (2020). Evidence in administrative proceedings - proof by audio-visual record, proof by the content of the website and other means of proof lacking an explicit regulation in the Code of Administrative Procedure. Institutiones Administrationis ‒ Journal of Administrative Sciences. Vol. 2. Iss. 1. P. 132–143. https://doi.org/10.54201/iajas.v2i1.31
12. Бліхар М. М. (2022). Семіотична перспектива доказовості судових рішень: адміністративно-правова характеристика [Semiotic perspective of evidentiality of court decisions: administrative and legal characteristics]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo.№ 74. T. 2. P. 34‒38. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.38 [in Ukrainian].