У статті досліджено використання висновку експерта в контексті предмету доказування, розглянуті дискусійні питання щодо змісту висновку, зробленого на підставі проведеного дослідження, викладення встановлених фактів та їх професійної оцінки і форми висновку як акту експертного дослідження, що в свою чергу призвело до пропозицій заміни поняття «висновок експерта» на поняття «акт експертизи» чи «акт експертного дослідження».
Наголошено на особливості висновку експерта як судового доказу, що полягає у повідомленні експертом як учасником кримінального судочинства слідству та суду в установленій законом формі результатів свого дослідження, яке проводиться за їх дорученням у визначеному процесуальному порядку, у зв’язку з виникненням питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних знань і має суттєве значення для кримінального провадження. Зміст і форма висновку експерта є рівнозначно важливими при визначенні його доказової сили.
У статті зроблений висновок про те, що що як єдиний процесуальний документ, що містить опис досліджень і висновки про факти, що встановлені на основі спеціальних знань, у процесі доказування за провадженням в цілому висновок експерта є тільки початковим засобом доказування. Стосовно прийнятого у теорії поділу доказів на початкові і похідні висновок експерта слід розглядати як початковий доказ, що замінює у конкретній справі самого експерта. Висновок експерта за ознакою механізму формування фактичних даних належить до особистих доказів, оскільки зміст його складає повідомлення у формі висновків, які отримані експертом в результаті дослідження певних матеріалів і об’єктів на основі спеціальних знань
1. Pro sudovu ekspertyzu: Zakon Ukrainy (1994, February 25) № 4711-VI [On forensic examination: Law of Ukraine]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text. 2. Tsirkal V. V. (2005). Perevirka ta otsinka vysnovku ekspertyzy na dosudovomu slidstvi i u sudi [Verification and evaluation of the expert opinion at the pre-trial investigation and in court]. Pravo Ukrainy. № 8. Р. 60 – 63.
3. Bocharov D. O. (2002). Shchodo potreby zahalnoteoretychnoho doslidzhennia problem yurydychnoho dokazuvannia [Regarding the need for a general theoretical study of the problems of legal proof]. Pravo Ukrainy. № 5. 131 р.
4. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (2016). [Scientific and practical commentary on the Criminal Procedure Code of Ukraine]. Vydannia 12-te dopovn. i pererob. Kyiv: Alerta,. 810 р.
5. Sherstiuk V. M. (2008). Vnutrishnie perekonannia sudovoho eksperta [The inner conviction of a forensic expert]. Kryminalistychnyi visnyk. № 1(9). Р. 8-11.
6. Instruktsiia pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen (1998, October 08) N 53/5 [Instructions on the appointment and conduct of forensic examinations and expert research], zatverdzhenii nakazom Ministerstva yustytsii Ukrainy: ( zi zmin., vnesenymy nakazom Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 20 sichnia 2021 roku N 243/5). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text.