belief

      Розглянуто книгу Н. Леві “Хибні переконання: чому раціональні люди мають їх”, яка надзвичайно актуальна в умовах постковідної ситуації як у глобальному вимірі загалом, так й в українському вимірі зокрема. Встановлено закономірності того, чому сучасні люди піддаються впливу неперевірених чуток та конспірологічних теорій, забобонів. Найважливіший висновок авторки рецензії: обґрунтованість переконання повинна засновуватися на знанні (епістемі), а не на тому, як люди повинні мислити.

Український переклад статті Пауля Ґрайса "Значення". Переклад з англ. Ярослава Петіка та Дмитра Сепетого за виданням Grice, H., P. (Jul., 1957). Meaning. The Philosophical Review, Vol.66, 3, 377-388. 

У передмові до українського перекладу статті “Значення” Г. П. Ґрайса  йдеться про особу відомого британо-американського філософа, представника аналітичної філософії, його місця в ній та про вагомість його доробку у царині семантики та філософії буденної мови. Перекладачі цієї статті зосередилися на особливостях й тонкощах перекладу українською мовою. Вони звернули увагу на деякі поняття, наприклад “belief”, “meaning”, котрі не можна однозначно перекласти, тому методологічно виправданим виявився контекстуальний переклад цих понять.

The article is devoted to the study of the history of the formation of the theory of
reasoning in the context of the changes in philosophical knowledge in the second half of the
twentieth century. The main directions of the theory that have had the greatest influence on
the formation of the theory of argumentation, in particular, the neorortex of H. Perelman and
S. Tulmin, the pragma-dialectics of Ehmeren and Grootendorst, are analyzed. Characterized
by the main problems posed by the theory of reasoning: the interaction of the speaker and the

З’ясовано, що праву властиві всі предикати цінності. По-перше воно становить ціннісну, а отже, й ієрархічну, упорядковану, субординовану суспільну систему, функцією якої є збереження, відтворення та підтримання рівноваги соціального буття; подруге, оскільки право є ціннісним за своєю природою утворенням, орієнтованим на реалізацію вищезгаданої функції, то воно є деякою системою “належного бути”, а отже, системою загальнообов’язкових, семантично (стосовно змісту) орієнтованих ідеальних утворень – норм соціальності та комунікації людей.