У статті досліджено значення офшорних юрисдикцій як інструменту мінімізації податкового навантаження. Проаналізовані основні причини виникнення і розвитку офшорних зон, до яких відносяться відмивання коштів, зменшення податкового тиску, захист та збільшення активів, оптимізація трансакційних витрат, відсутність бюрокра- тії та надмірного регулювання, управління ризиками.
У статті автори досліджують сутність поняття “тіньова економіка” та “тінізація”. Важливим аспектом роботи є аналіз сучасного стану тіньової економіки в Україні та його порівняння із країнами Європи. У статті виокремлено позитивні та негативні наслідки тінізації економіки та встановлено, що кількість та масштаб негативних суттєво переважає над позитивними наслідками. Виявлено, що корупція була і зали-шається однією з найбільших перешкод на шляху реформування економіки України. Запропоновано стратегічні пріоритети в боротьбі з тіньовою економікою.
Наведено оновлений погляд на визначення ролі державного контролю у протидії тінізації економіки. Зауважено, що полісемантична природа явища “тіньова економіка”, наявність різних підходів до визначення її змісту, форми тощо, зумовлює відсутність усталеного розуміння ролі держави у забезпеченні протидії тінізації економіки. Закцентовано увагу на концептуальних прорахунках під час здійснення державного контролю у сфері економіки та їх наслідків для вітчизняної економіки.
Проаналізовано передумови зарахування протидії тінізації економіки до об’єкта адміністративно-правового регулювання, які ґрунтуються на концептуальних підходах співвідношення права та економіки. Наголошено на особливій ролі адміністративно-правового регулювання економічних відносин. Окремо виділено основні напрями змістового наповнення адміністративно-правової протидії тінізації економіки.