ядерна програма Ірану

У статті наголошується на важливості розв’язання проблеми іранської ядерної програми під час президентства Джо Байдена і пропонується використати досвід минулих ядерних переговорів з Іраном з метою знайти вирішення цього питання. У статті відзначено, що її метою є проаналізувати досвід ведення минулих переговорів щодо врегулювання проблеми іранської ядерної програми та перспективи практичного застосування цього досвіду для вирішення даної проблеми у майбутньому. У статті були застосовані метод системного аналізу, метод порівняльного аналізу та метод контент-аналізу.

У статті розглянуто розвиток ядерної програми Ірану крізь призму концепції «ядерного миру» Волца в рамках теорії структурного реалізму. Ця теорія  пояснює необхідність держав отримати ядерну зброю на декількох рівнях. Так на рівні теорій найвищого рівня абстракції пояснюється необхідність отримання ядерної зброї, яка зумовлена дилемою безпеки. Виділено основні положення концепції «ядерного миру».

Зазначено основні підходи до визначення меж регіону Близького Сходу. Проаналізовано значення та роль Ісламської Республіки Іран в цьому регіоні. Після революції, яка відбулась 1979 р., Іран став ключовим гравцем не лише в регіоні Перської затоки, але і на Близькому Сході загалом. Обґрунтовано історичний , культурний, релігійний, геополітичний, революційний чинники, які зміцнюють та впливають на позицію Тегерану на Близькому Сході. Ісламська Республіка Іран в цей час міститься в центрі глобальних подій завдяки геостратегічному розміщенні та взаємодії з місцевими та глобальними гравцями.