Зазначено основні підходи до визначення меж регіону Близького Сходу. Проаналізовано значення та роль Ісламської Республіки Іран в цьому регіоні. Після революції, яка відбулась 1979 р., Іран став ключовим гравцем не лише в регіоні Перської затоки, але і на Близькому Сході загалом. Обґрунтовано історичний , культурний, релігійний, геополітичний, революційний чинники, які зміцнюють та впливають на позицію Тегерану на Близькому Сході. Ісламська Республіка Іран в цей час міститься в центрі глобальних подій завдяки геостратегічному розміщенні та взаємодії з місцевими та глобальними гравцями. Основна мета сьогоднішнього керівництва в Тегерані полягає в тому, щоб зберегти привілейовану позицію Ірану в мінливому балансі сил. У статті також, частково розглянуто ядерну програму Ірану в безпековому аспекті. Аналіз цього дослідження показує, що в разі отримання Іраном ядерної зброї, це б могло слугувати інструментом регіонального стримування та забезпечення рівноваги сил на Близькому Сході.
Отже, зроблено висновок, про те , що регіональний вплив Ірану справді зростає. Тегеран міститься в центрі усіх вирішальних подій на Близькому Сході. Вплив Ірану помітний в Іраку, Лівані, Сирії та Перській затоці. Складно уявити, як будь-яку значну політичну проблему можна вирішити без участі ІРІ.
Безсумнівно, ситуація на Близькому Сході є складною та вибухонебезпечною. Це зумовлено політичними іграми держав та зростаючою за лідерство. Іран, будучи великою і могутньою крїною, не поступиться власним позиціям.
Amiri, R. E.(2010) Foreign Policy of Iran after Islamic Revolution. Journal of Politics and Law, 3(2), 199–206.
Bilgin, P. (2000) Inventing Middle Easts. The Making of Regions through SecurityDiscourses. Nordic Research on the Middle East, 19(1), 10–37.
Davison, R. H. (1960) Where Is The Middle East? Foreign Affairs, 38 (4), 665–675.
Ghaderi, M. R., Taghvaei, М., Shafaghi, S. (2017) An Analysis of Management of regional development in Iran. International Review, 1–2, 36–44.
Koppes, C. (1976) Captain Mahan, General Gordon, and the Origins of the Term “Middle East”. Middle Eastern Studies, 12, 95–98.
Özalp, O. N. (2011) Where is the Middle East? The Definition and Classification Problem of the Middle East as a Regional Subsystem in International Relations.Turkish Journal of Politics, 2(2),5–21.
Rose, G., Tepperman, J. (2012) Iran and the Bomb. New York: Foreign Affairs.
U.S. Department of State. Bureau of Near Eastern Affairs. Отримано з https://www.state.gov/p/nea/
Бажан, М. П. (Ed.). (1977). Українська радянська енциклопедія. (Vol. 1). Київ: Головна редакція УРЕ.
Документ о 20-летней перспективе развития Исламской Республики Иран. Отримано з http://www.dolat.ir/PDF/20years.pdf
Мамедова, Н. М. (Ed.). (1999) Исламская революция Иране. Прошлое, настоящее, будуще. Москва: Институт востоковедения РАН.
Мамедова, Н. М. (Ed.). (2016) Иран во втором десятилетии XXI века: вызовы и перспективы. Москва: Институт востоковедения РАН.
Примаков, Е. М. (2012) Конфиденциально: Ближний Восток на сцене и за кулисами. Москва: Российская газета.
Рибалкін, В. С. (2004) Близький Схід. Енциклопедія Сучасної України. Отримано з http://esu.com.ua/ search_articles.php?id=35506
Сіновець, П. А. (2010) Розповсюдження ядерної зброї на Близькому Сході: основні тенденції, шляхи попередження і засоби подолання. Стратегічні пріоритети, 1, 141–146.
Технічне дослідження різних можливостей застосування гарантій на Близькому Сході. GC (XXXIII) / 887 (документ МАГАТЕ). Отримано з https://www. iaea.org/About/Policy/GC/GC33/GC33Documents/English/gc3 3-887_en.pdf
Указ Президента України № 894/2001. Retrieved from http://www.president.gov.ua/documents/8942001-292
Федуненко, Е. (2016) Соотношение суннитов и шиитов в мире. Retrieved from https://www.kommersant.ru/ doc/2889657