НАТО

У статті увагу сфокусовано на аналізу причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну.

У статті розкрито виклики для співпраці держав-учасниць ініціативи Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Висвітлено передумови, мету та цілі діяльності Бухарестської дев’ятки (Б9). Розглянуто груповий склад учасників Б9 за територіальною ознакою, а саме: країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), країни Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), країни Чорного моря (Болгарія та Румунія). Репрезентовано організаційну структуру такого регіонального формату в рамках НАТО.

Висвітлено процес розвитку взаємовідносин України з НАТО в умовах позаблокового стану України, прагнення України набути членство в НАТО, стан взаємовідносин в умовах російсько-української війни.

Проаналізовано історичні події та геополітичні процеси, які вплинули та впливають на євроатлантичну інтеграцію України. Розглянуто питання взаємовідносин України та НАТО у період російської агресії та «гібридної війни», досліджено чинники, які можуть стати вирішальними для глобальної та регіональної безпеки.

У статті визначено ключові проблеми на шляху гарантування  енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р.. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от:підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їх спеціалізацію, а також цілі.

Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід'ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази - пріоритетне завдання суб'єктів як європейського, так і світового політичних процесів.