Казимир Твардовський

Метою дослідження є залучення філософської спадщини Казимира Твардовського і Степана Балея до концептуального прояснення моральної проблеми патріотизму, з’ясування його природи й моральних меж. У першій частині статті аналізується поняття патріотизму і пропонується його класифікація за типом любові, що лежить в його основі. Інстинктивний патріотизм ґрунтується на безумовній любові (storgḗ) до батьківщини як до матері чи рідного дому.

Символічною датою заснування Львівсько-Варшавської школи вважається 15 листопада 1895 року. У цей день молодий Казимир Твардовський (29 років) виступив з першою, вступною, лекцією у Львівському університету, в якому він розпочинає свою академічну діяльність на посаді професора філософії. Його академічна діяльність в цьому університеті продовжуватиметься до 1930 року, тобто до року виходу на пенсію.

Нова колективна монографія про засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського за редакцією професора Варшавського університету Яцека Ядацького поглиблює наше знання про цю видатну постать польської культури та науки. У ній Казимир Твардовський постає як багатогранна особистість: патріот, філософ, вчитель, науковець.

У Варшаві відбувся Міжнародний симпозіум “Спадщина Казимира Твардовського”, організований Комітетом філософських дисциплін, Польською академією наук, Інститутом філософії Варшавського університету, Інститутом філософії Університету імені Казимира Великого у Бидґощі та Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського.Симпозіум, який є частиною проєкту “Неопубліковані праці Казимира Твардовського” та фінансований Національною програмою розвитку гуманітаристики, зібрав дослідників Львівсько-Варшавської школи з Польщі, Ірландії, Нідерландів, Австрії, України, Бельгії та Казахста

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

30-ті Ювілейні Твардовські Читання були організовані Львівським філософським Товариством імені Казимира Твардовського за підтримки Інституту філософії, логіки та соціології (Львів) та Інституту філсоофії Варшавського університету (Польща). Приймали Читання Центр міської історії Східної та Центральної Європи (Львів). Новий формат Читань полягав у тому, що всі тези учасників конференції анонімно рецензувалися й серед робочих мов була англійська. У Читаннях взяли участь вчені з Польщі, Канади та України. Серед них, такі відомі дослідники Львівсько-Варшавської школи, як проф.