Проаналізовано поняття “право” та “справедливість” на предмет: тотожності; виявлення відмінностей, встановлення закономірностей під час їх використання e судочинстві та правової ваги кожного з них. Обґрунтовано взаємозалежність цих кате- горій, виділено такі особливості: поняття “справедливість” ширше за поняття “право”, оскільки воно є мірилом самого права зокрема та виступає інструментом реалізації правових відносин загалом.
Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.
У контексті сучасного традиціоналістського інтелектуального руху розглянуто ідею органічного суспільства, що єпоєднанням права імораліна рівніспільноти. П. Юркевич вважав основою такого суспільства ідею справедливостіта пов’язане з нею природне право як засвідчено у спадщиніГуго Ґроція. У трактуванніЮркевича природне право єзмістом позитивного законодавства у справедливому суспільстві. Природне право як регулятор справедливого суспільства все ще залишається важливим для сучасного культурного процесу.