справедливість

У статті наведено філософсько-правовий аналіз проблеми реалізації прав і свобод людини в умовах сучасного правового порядку. Вихідним пунктом дослідження є положення про те, що права людини – це не лише правові конструкти, а насамперед морально-антропологічні категорії, які повинні мати реальне втілення в юридичній практиці. Ключем до розуміння реалізації прав і свобод є не лише їх формальне закріплення в правових актах, а й забезпечення інституційних, соціальних та культурних умов для їх практичної реалізації.

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження архітектури Палацу Правосуддя у Львові як просторового втілення сили та легітимності правосуддя. Аналіз зосереджено на тому, як архітектурні та художні рішення будівлі формують символічне уявлення про право, державну владу та справедливість. Застосовано правничий підхід до інтерпретації матеріального середовища судової установи як комунікативного простору, що відображає і водночас формує правові смисли.

Принцип верховенства права є фундаментальним принципом конституційного права, який забезпечує стабільність і справедливість у правовій системі. Ця стаття досліджує істо­рич­ний розвиток верховенства права, починаючи від його джерел у класичних правових системах до сучасних інтерпретацій та реалізацій. Особлива увага надається аналізу ключо­вих аспектів вер­ховенства права, таких як його значення для захисту прав і свобод людини та ролі кон­ституцій у його забезпеченні.

У статті досліджено інститут реабілітації незаконно засуджених осіб у правовій системі України. Визначено, що реабілітація незаконно засуджених осіб у правовій системі України є важливим кроком для забезпечення справедливості та відновлення довіри до правосуддя. Встановлено, що інститут реабілітації незаконно засуджених осіб відіграє важливу роль у правовій системі України, оскільки істотно впливає на розвиток правосуддя та захист прав людини.

У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображає надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людьми свого майбутнього, їх одвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин, а також допомагає всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.

Прокурори та адвокати, робота яких полягає у гарантуванні застосування закону, водночас повинні сумлінно поважати рішення суду, застосування котрих часто є їхнім обов’язком, охороняти під час їх виконання право на оскарження. Очевидно, що зворотний варіант також є правильним: судді повинні поважати прокурорів як представників зазначених професійних органів і не втручатися у виконання їхніх функцій. Відповідно до ст.

У статті розглядаються аспекти узагальнення проблем у сфері доброчесності суддів в сучасних умовах політико-правової реальності.
Доброчесність суддів є основою для забезпечення громадянських прав і свобод, а також для виконання важливої ролі суддів у забезпеченні справедливого суспільства. У контексті судової реформи в Україні доброчесність суддів виступає як стратегічний інструмент забезпечення незалежності та прозорості судової системи, сприяє зміцненню довіри громадян до судової влади та підвищенню авторитету суду у суспільстві.

Анотація. У статті проведено аналіз історико-правових та новітніх глобалізаційних тенденцій розвитку принципу участі громадськості як фактору відкритості судової влади.

Констатовано, що відкрите урядування гарантує прозорість, підзвітність і відкритість влади, одночасно збільшуючи можливості участі громадян. Доведено його затребуваність при реалізації судової влади.

Принципи призначення покарання є окремою категорією кримінального права. Думки науковців щодо визначення поняття принципів призначення покарання та їх видів розходяться. Конкретний вичерпний перелік видів таких принципів сформулювати неможливо. Їх може бути безліч. Проте, в кримінально-правовій літературі всі дослідники проблеми призначення покарання обов’язково включають до видів принципів призначення покарання принцип справедливості.

Стаття присвячена аналізу основних моделей криміналізації діянь.

На основі врахування принципів та підстав криміналізації (декриміналізації) законодавчий орган створює нову кримінально-правову норму (або навпаки змінює чи скасовує існуючу). При цьому розробляються попередні моделі нової норми, які повинні відповідати різним,  подекуди суперечливим вимогам.