Стаття присвячена комплексному аналізу меж застосування технологій штучного інтелекту у судочинстві та особливостей їх правового й етичного регулювання. Актуальність дослідження зумовлена активною цифровою трансформацією правосуддя та зростанням вико- ристання інструментів штучного інтелекту з метою підвищення ефективності судової діяльності, оптимізації судових процесів і забезпечення доступу до правосуддя.
У статті проаналізовано роль міжнародних організацій у процесі реабілітації незаконно засуджених осіб. Відзначено, що діяльність міжнародних організацій спрямована на забезпечення справедливості та захист прав незаконно засуджених осіб через рекомендації та вимоги щодо реабілітації, відшкодування шкоди та поновлення прав. Вони надають експертну допомогу у розробці та вдосконаленні національних правових механізмів реабілітації, сприяють підвищенню кваліфікації суддів та адвокатів, а також забезпечують моніторинг дотримання прав людини.
Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.
У статті наведено філософсько-правовий аналіз проблеми реалізації прав і свобод людини в умовах сучасного правового порядку. Вихідним пунктом дослідження є положення про те, що права людини – це не лише правові конструкти, а насамперед морально-антропологічні категорії, які повинні мати реальне втілення в юридичній практиці. Ключем до розуміння реалізації прав і свобод є не лише їх формальне закріплення в правових актах, а й забезпечення інституційних, соціальних та культурних умов для їх практичної реалізації.
У статті здійснено міждисциплінарне дослідження архітектури Палацу Правосуддя у Львові як просторового втілення сили та легітимності правосуддя. Аналіз зосереджено на тому, як архітектурні та художні рішення будівлі формують символічне уявлення про право, державну владу та справедливість. Застосовано правничий підхід до інтерпретації матеріального середовища судової установи як комунікативного простору, що відображає і водночас формує правові смисли.
Принцип верховенства права є фундаментальним принципом конституційного права, який забезпечує стабільність і справедливість у правовій системі. Ця стаття досліджує історичний розвиток верховенства права, починаючи від його джерел у класичних правових системах до сучасних інтерпретацій та реалізацій. Особлива увага надається аналізу ключових аспектів верховенства права, таких як його значення для захисту прав і свобод людини та ролі конституцій у його забезпеченні.
У статті досліджено інститут реабілітації незаконно засуджених осіб у правовій системі України. Визначено, що реабілітація незаконно засуджених осіб у правовій системі України є важливим кроком для забезпечення справедливості та відновлення довіри до правосуддя. Встановлено, що інститут реабілітації незаконно засуджених осіб відіграє важливу роль у правовій системі України, оскільки істотно впливає на розвиток правосуддя та захист прав людини.
У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображає надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людьми свого майбутнього, їх одвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин, а також допомагає всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.
Прокурори та адвокати, робота яких полягає у гарантуванні застосування закону, водночас повинні сумлінно поважати рішення суду, застосування котрих часто є їхнім обов’язком, охороняти під час їх виконання право на оскарження. Очевидно, що зворотний варіант також є правильним: судді повинні поважати прокурорів як представників зазначених професійних органів і не втручатися у виконання їхніх функцій. Відповідно до ст.
У статті розглядаються аспекти узагальнення проблем у сфері доброчесності суддів в сучасних умовах політико-правової реальності.
Доброчесність суддів є основою для забезпечення громадянських прав і свобод, а також для виконання важливої ролі суддів у забезпеченні справедливого суспільства. У контексті судової реформи в Україні доброчесність суддів виступає як стратегічний інструмент забезпечення незалежності та прозорості судової системи, сприяє зміцненню довіри громадян до судової влади та підвищенню авторитету суду у суспільстві.