На прикладі ряду споруд простежено вплив української наддніпрянської традиції сакральної архітектури на церковне будівництво Донщини XVIII століття. Окреслено спільні та відмінні риси подонських споруд із їх наддніпрянськими прообразами. Проаналізовано різні можливості окреслення такого роду об’єктів у рамках архітектурної теорії.
У статті розглядається, раніше мало висвітлена тенденція розвитку сакральної архітектури Галичини межі ХХ – ХХІ століть, пов’язана із інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наводяться ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції, наводяться та аналізуються приклади ряду споруд.
У статті окреслено феномен пошуків харизматичного образу для сакральних об’єктів у львівській архітектурі межі 1990-х – 2000-х років. Унікальною особливістю об’єктів, що постали в рамках цього феномену стала свобода засобів та індивідуальних інтерпретацій, не скутих рамками канонічних та традиціоналістичних стереотипів, котрі, на цьому, ранньому етапі релігійного відродження були мало відомими та впливовими.
Проаналізовано туристичну привабливість храмів Львова. У ній зроблено спробу охарактеризувати низку аспектів, актуальних та важливих для популяризації львівської храмової архітектури в контексті туристичної атрактивності.