термічний аналіз

У статті розглянуто розробку нових екологічно чистих композиційних матеріалів з покращеними властивостями. Ці композити створені на основі рослинної сировини - соснової тирси та триметоксисилільованого полістирену. В'яжуча речовина для композитів була отримана нашою дослідницькою групою і використана в поєднанні з різними ступенями силілювання (15-35%) у присутності різноманітних органічних і неорганічних добавок, антипіренів і антиоксидантів. Вона одночасно виконує роль армувального агенту. Деревинно-полімерні композити були створені за різних тисків (5-15 МПа) і температур (473-493 К).

Модифікацію збагаченого бентоніту Ільницького родовища здійснювали сорбцією хітозану на поверхню частинок водної суспензії бентоніту. Встановлено, що існує оптимальна концентрація хітозану (за сталого вмісту бентоніту в суспензії), за якої швидкість сорбції макромолекул хітозану та наступна флокуляція й осадження суспензії є максимальною. Показано, що сорбція хітозану на частинках суспензії істотно зростає зі збільшенням рН від 3 до рН 9,5. Дослідження проводили спектрофотометрично, термічним аналізом і сканувальною електронною мікроскопією.

The influence of dispersion on the structural and sorption properties of the Transcarpathian clinoptilolite of the Sokyrnytske deposit was investigated by the method of complex thermal analysis. For a sample with a grain size of 0.14 mm, the effect of heat treatment on the ability to sorb water vapor was investigated. Thermal activation of clinoptilolite was carried out at temperatures of 200°C, 300°C, 400°C.The sorption capacity of natural and thermally activated clinoptilolite samples with relative to water vapor was investigated by thermal analysis.

Описано спосіб розрахунку теплофізичних характеристик композитних матеріалів зі складною внутрішньою структурою на основі дискретної моделі, що будується за методом теплоелектричних аналогій.

This paper consider the method of calculation the thermophysical characteristics of composite materials with complex internal structure based on the discrete model that is constructed by the method of thermal-electric analogies.

Запропоновано метод комплексної термічної та хімічної активації природного клиноптилоліту Сокирницького родовища. Хімічну активацію мінералу проводили внаслідок оброблення розчинами HCl за різного співвідношення рідкої та твердої фаз. З використанням термічного та ІЧ-спектроскопічного аналізів досліджена адсорбційна здатність природного та активованого клиноптилоліту відносно парів води. Досліджена здатність комплексно активованого клиноптилоліту адсорбувати прямі барвники із їх водних розчинів. Визначені константи ізотерми мономолекулярної адсорбції Ленгмюра.

Одержано нові продукти біосинтезу штаму Pseudomonas sp. PS-17: біогенні поверхнево-активні речовини (рамноліпідний біокомплекс, дирамноліпід та екзополісахарид) і біополімер полігідроксіалканоат. Вивчено процес термічного перетворення цих продуктів у повітряному середовищі в інтервалі температур 293–1273 К. За результатами термолізу та ІЧ-спектроскопії виявлено утворення рамноліпідного біокомплексу між рамноліпідами та екзополісахаридом при підкисленні супернатанту культуральної рідини до рН=3.

Методами ІЧ-спектроскопічного та комплексного термічного аналізів досліджена адсорбційна здатність природного та активованого закарпатського клиноптилоліту відносно парів води. Виявлено, що активація 25% розчином H2SO4 викликає деалюмінування клиноптилоліту, появу в ньому додаткових адсорбційних центрів та зумовлює максимальну здатність адсорбувати пари води.

На основі комплексного термічного, титриметричного та УФ/Віз-спектрального аналізів досліджено структуру та визначено вміст функціональних груп у молекулах гумінових кислот, одержаних із різної сировини – копроліту, торфу та леонардиту. Термічну стійкість речовин досліджували в повітряному середовищі в інтервалі температур 20-1000°С. Виявлено, що  в гумінових кислотах, одержаних із різної сировини,  вміст аліфатичної складової є переважаючим. Зразок гумінової кислоти, отриманий із копроліту, відзначається найбільшим вмістом аліфатичних фрагментів та підвищеним вмістом кислотних груп.

Проведено синтез іонних асоціатів ( ІА ) левімазолу з еозином Y, еозином β та йодеозином. В ІЧ спектрах ІА спостерігається зсув основних смуг поглинання у низькочастотну ділянку спектра та зміна їх інтенсивності, що підтверджує існування даних іонних асоціатів. Термоліз ІА відбувається за складним механізмом, однак, схожість термограм асоціатів на певних стадія розкладу свідчить про присутність в них спільного складного катіону. Зразки іонних асоціатів левамізолу з еозином β та йодеозином відзначаються підвищеною термостійкістю, що вказує на вищу міцність утворених міжіонних зв’язків.

Описано способи аналізу теплопровідності у нанокомпозитах методом скінченних елементів.