портландит

Особливості процесів структуроутворення наномодифікованих портландцементних систем

Показано, що регулювання процесів гідратації на наноструктурному рівні внаслідок адсорбційного модифікування продуктів гідратації полікарбоксилатом та введення нанорозмірних C S H-частинок сприяє однорідному розподілу твердої фази в структурі цементного каменю на мікро- та нанорівнях, збільшенню кількості контактів між гідратами, забезпечує швидке формування структури та синтез міцності портландцементної системи.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ГІПСОВАПНЯНИХ В’ЯЖУЧИХ ДЛЯ НЕАВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ

Методом РФА ідентифіковано кристалічні фази продуктів гідратації гіпсовапняного в’яжучого. Встановлено фізико-хімічні закономірності процесів структуроутворення у модельній системі “гіпс–негашене вапно–метакаолін–аморфний кремнезем–вода–бура”. Досліджено вплив виду негашеного вапна та марки гіпсового в’яжучого на морфологію і розміри кристалів гіпсу двогідрату.Встановлено взаємозв’язок між процесами структуро-утворення композиційних гіпсовапняних в’яжучих за нормальних умов тверднення та фізико-механічними характеристиками каменю.

ВПЛИВ ДИСПЕРГОВАНОГО ВАПНА НА ТВЕРДНЕННЯ ЦЕМЕНТНОГО КАМЕНЮ

Робота присвячена актуальному напрямку розвитку будівельної індустрії – підвищенню міцності бетонних конструкцій та виробів на основі портландцементу за рахунок введення при замішуванні з водою в склад сировинної суміші спеціальних додатків. Перспективним додатком є попередньо віброактивоване гашене вапно.

ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО КОМПОЗИЦІЙНОГО В’ЯЖУЧОГО

Розроблення технології нових в’яжучих і бетонів передбачає такі етапи як вибір і підготовка матеріалів, проектування складу відповідно до вимог, приготування суміші і формування виробів, початкова витримка і схоплювання, подальше тверднення. Всі ці етапи об’єднуються в єдиний комплекс, в якому кожен етап має своє особливе значення і одночасно впливає на ефективність усього технологічного комплексу.

Особливості структуроутворення безклінкерних композиційних в’яжучих при високих водотвердих відношеннях

Розглянуто основні причини зсідання мінеральних в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі, зокрема неавтоклавного ніздрюватого бетону. Досліджено фізико-механічні показники гіпсовапняного каменю за різних водотвердих відношень і вплив вмісту метакаоліну на експлуатаційні характеристики в'яжучого. За допомогою оптичного мікроскопа визначено зміну відносного розширення композиційного каменю в часі. Методом РФА встановлено основні кристалічні фази в системах гіпс-вапно та гіпс-вапно-метакаолін.